Естонія вже облаштувала 80% кордону з Росією
Естонія завершила будівництво ще двох ділянок сухопутного кордону з Росією на південному сході країни. Після цього прикордонна інфраструктура готова приблизно на 80%. До кінця року влада планує довести цей показник майже до 90%, а паралельно посилює захист кордону від безпілотників.
Про завершення робіт повідомив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро. За його словами, нові ділянки облаштували між прикордонним пунктом Койдула та містом Саатсе на південному сході країни. Загальна довжина двох нових відрізків становить 26 кілометрів. При цьому підхід до захисту на різних ділянках відрізняється.
На 14 кілометрах встановили прикордонну огорожу. На решті території змонтували 30-метрові спостережні вежі, які мають допомагати прикордонникам контролювати ситуацію та вчасно помічати можливі порушення. Після завершення цих робіт приблизно 80% сухопутного кордону Естонії з Росією матиме облаштовану прикордонну інфраструктуру.
Скільки коштували роботи
Будівництво двох нових ділянок обійшлося приблизно у 12 млн євро. Частину витрат профінансував Європейський Союз. Для Естонії посилення східного кордону є одним із важливих безпекових проєктів. Країна має спільний сухопутний кордон із Росією, тому після початку повномасштабної війни РФ проти України питання його захисту стало ще важливішим.
Водночас нові огорожі та вежі є лише частиною всієї системи. Естонія поступово створює комплексну інфраструктуру, яка має допомагати контролювати кордон, швидше реагувати на порушення та стежити за ситуацією з повітря.
До кінця року планують зробити ще більше
Естонська влада не планує зупинятися на вже готових ділянках. За словами Ігоря Таро, до кінця 2026 року мають завершити ще дві частини кордону. Їхня загальна довжина становитиме близько 20 кілометрів. Якщо роботи завершать за планом, облаштована прикордонна інфраструктура охоплюватиме приблизно 90% сухопутного кордону Естонії з Росією.
Після цього залишиться ще близько 14 кілометрів, щодо яких уряд має окремо визначитися з подальшим облаштуванням. Тобто, повністю завершити систему захисту кордону за один етап не планують. Влада має оцінити, які саме інженерні рішення потрібні на останніх ділянках, і вже після цього ухвалити відповідні рішення.
Естонія готується і до загроз із повітря
Окремо Естонія посилює захист від безпілотників. Для країни це стало важливим напрямом через поширення дронів у сучасних війнах та зростання ризиків для прикордонних районів. Перші стаціонарні системи виявлення та моніторингу безпілотників цього літа вже встановили на трьох ділянках кордону. Вони мають допомагати прикордонникам бачити дрони та швидше реагувати на їхню появу.
До кінця року такими системами планують обладнати весь сухопутний кордон із Росією. Таким чином, Естонія хоче контролювати не лише те, що відбувається безпосередньо на лінії кордону, а й можливі загрози в повітряному просторі.
Чому Естонія посилює східний кордон
Естонія входить до НАТО та Європейського Союзу і має приблизно 338-кілометровий сухопутний кордон із Росією. Після початку повномасштабної війни РФ проти України країни Балтії значно більше уваги приділяють захисту своїх східних кордонів. Йдеться не лише про фізичну огорожу. Сучасна система безпеки включає спостережні вежі, технічні засоби контролю, системи виявлення безпілотників та інші інженерні рішення.
Фактично Естонія поступово переходить до багаторівневої системи охорони кордону. Її завдання – не просто фізично відділити територію країни від Росії, а й дати прикордонникам більше можливостей для спостереження та швидкої реакції. Після завершення запланованих робіт більша частина естонсько-російського сухопутного кордону буде обладнана сучасною інфраструктурою. При цьому влада країни продовжує працювати над тим, щоб захистити кордон не лише від можливих наземних порушень, а й від нових загроз, зокрема безпілотників. Про це пише ERR.
Естонія завершила будівництво нового радіолокаційного поста «Кипу» на острові Хійумаа, який оснащений сучасною французькою радіолокаційною станцією Ground Master 400 Alpha. Новий комплекс здатний виявляти повітряні цілі на відстані до 515 км і висоті до 30 км, що суттєво посилює систему повітряного спостереження країни.
