На Тайвані eDNA виявила 13 додаткових видів риб у водосховищі — Taipei Times
На Тайвані аналіз екологічної ДНК, або eDNA, виявив у водосховищі Фейцуй у Новому Тайбеї 13 видів риб, яких не зафіксували традиційні методи вилову. Раніше такими методами там документували 23 види, тоді як eDNA-аналіз підтвердив цю кількість і додав ще 13, повідомляє Taipei Times.
Дослідження водосховища
Екологічна ДНК — це генетичний матеріал, який рослини й тварини залишають у довкіллі зокрема з фекаліями, сечею, пір’ям, спорами або пилком. Дослідження eDNA зазвичай аналізують проби ґрунту чи води, а знайдені послідовності ДНК порівнюють із великими довідковими базами даних. Такий підхід дає змогу виявляти види без їхнього безпосереднього відлову чи спостереження.
Автори дослідження водосховища Фейцуй зазначили, що методи вилову можуть бути зміщені в бік великих інвазивних видів, тоді як метабаркодинг eDNA частіше виявляє місцеві та дрібні види. Серед видів, зафіксованих лише завдяки eDNA, були великоротий окунь Micropterus salmoides і блакитна тиляпія Oreochromis aureus, яких науковці назвали інвазивними видами високого ризику.
Водночас результати свідчать, що місцеві риби не зникли з водойми повністю. Дослідники припускають, що їхньому збереженню може сприяти екологічний зв’язок водосховища з верхніми притоками річки Бейші.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Море та рисові поля
Технологію також використали для дослідження морських екосистем Тайваню. Науковці Національного університету Сунь Ятсена взяли проби морської води у десяти прибережних локаціях, зокрема біля північного та північно-східного узбережжя острова, архіпелагу Пенху, островів Сяолюцюй і Грін-Айленд. У південних водах частіше виявляли твердих коралів і донних організмів, тоді як найбільше різноманіття веслоногих ракоподібних зафіксували на півночі.
У повіті Цзяї дослідники проаналізували воду й ґрунт із восьми рисових полів та отримали 1,01 млн придатних для аналізу послідовностей ДНК. Після вилучення некласифікованих результатів 93% послідовностей віднесли до членистоногих, майже 6% — до кільчастих червів. У пробах виявили азійського рисового стеблового метелика, формозького терміта, золотого яблучного равлика та комара Culex tritaeniorhynchus, переносника вірусу японського енцефаліту, у високій чисельності.
Науковці зазначають, що eDNA-методи можуть бути швидшими й дешевшими за звичайний моніторинг, однак мають обмеження. На кількість ДНК у пробах впливають життєва стадія та активність організмів, температура, ультрафіолетове випромінювання й мікробна активність, а течія здатна переносити ДНК далеко від джерела.
