Казахстан та ще кілька країн буду передавати РФ дані про противників режимів
30 вересня Росія, Казахстан, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан та Узбекистан домовилися оперативно обмінюватися інформацією про «терористичні та екстремістські організації, групи й окремих осіб», які, за формулюванням документа, становлять «загрозу безпеці держав». Відповідну угоду про співпрацю підписали генеральні прокурори шести країн у Казані.
Обмін даними також стосуватиметься міжнародних контактів «терористів та екстремістів», а також дій, спрямованих на «посягання на суверенітет» держав, які підписали документ. Окремо угода передбачає передачу інформації про іноземних «терористів», які перебувають за кордоном, а також тих, хто повертається до країн свого походження, і членів їхніх сімей.
Домовленість була укладена на тлі розширення в Росії переліку осіб, яких влада відносить до «терористів та екстремістів». Якщо у 2022 році до реєстру додали 1,4 тис. людей, то у 2023-му — 1,8 тис., у 2024 році — 3,2 тис., а за січень–жовтень 2025 року список поповнився ще на 3031 особу.
До цього переліку, зокрема, потрапляли артисти, музиканти, журналісти, громадські організації та політичні діячі, які виступали проти політики Володимира Путіна та війни. Серед внесених до реєстру — журналіст Юрій Дудь, засновник Telegram Павло Дуров, правозахисний проєкт «Меморіал» та «Антивоєнний комітет Росії».
Після початку війни Росфінмоніторинг також вніс до переліку 754 підлітків та щонайменше 24 російських науковців.
Про це повідомляють російські пропагандистькі ЗМІ.
Казахстан вимагає від Росії повернення своїх громадян, залучених до армії.
Після появи повідомлень про можливу нову хвилю мобілізації росіяни почалиактивніше шукати нерухомість за кордоном. Одним із найбільш популярних напрямків став Таїланд. Упродовж січня–серпня 2026 року громадяни РФ придбали там 1050 об’єктів нерухомості на загальну суму $123,5 млн, або 10,4 млрд рублів. Кількість угод виявилася на 38% більшою, ніж за аналогічний період минулого року.
Російський диктатор Володимир Путінможе відкладати масштабну примусову мобілізацію в Росії, поки Кремль оцінює, чи дозволить посилення далекобійних ударів досягти поставлених цілей у війні проти України. Про це йдеться в аналізі Інституту вивчення війни (ISW).
