Верховний суд підтримав екстрадицію ізраїльтянина Євгена Березовського до Росії

Верховний суд відхилив чергову спробу Євгена Березовського заблокувати його екстрадицію до Росії, тим самим відкривши шлях до його передачі для суду у справі про піратство — через 17 років після ймовірного скоєння злочинів.

Євген Березовський, громадянин Ізраїлю, який утримується в Центральній в’язниці, подав клопотання про видачу судового наказу habeas corpus та про звільнення з-під варти. Суд постановив, що Євген Березовський не довів незаконність свого затримання, а також не обґрунтував, що екстрадиція до Російської Федерації була б несправедливою або невиправдано суворою мірою.

Він перебуває під вартою відтоді, як 25 лютого 2026 року Окружний суд Ларнаки постановив, що умови для його екстрадиції дотримані, та розпорядився утримувати його під вартою до моменту здійснення видачі.

Російська влада має намір судити Євгена Березовського за піратство, вчинене організованою групою із застосуванням насильства та зброї (або предметів, які використовувалися як зброя). Згідно із запитом, злочини, ймовірно, були скоєні в період із 24 липня до 17 серпня 2009 року.

Верховний суд зазначив, що процедура habeas corpus призначена для перевірки законності затримання та захисту особистої свободи. Однак у випадках, коли особа утримується під вартою після схвалення запиту про екстрадицію, суд не виступає як апеляційна інстанція. Він не може переглядати факти, встановлені судом, який санкціонував екстрадицію, або підміняти своїм розсудом рішення цього суду, якщо воно було ухвалене в межах закону.

 Березовський стверджував, що не було надано достатніх доказів того, що саме він є особою, яку розшукує російська влада. Суддя вважав, що по суті це є спробою оскаржити висновки Окружного суду, який мав у своєму розпорядженні такі докази, як паспорти та відповідні свідчення. На думку Верховного суду, ці докази підтверджували висновок про те, що затриманий — саме та особа, яку розшукує Російська Федерація.

Суд також відхилив аргумент Березовського про те, що строки давності притягнення до відповідальності за ці злочини за російським законодавством минули. Окружний суд розглянув це питання, хоча воно не порушувалося під час слухань, і взяв до уваги положення російського законодавства, що стосуються, зокрема, строків давності та підстав для їх призупинення. Верховному суду не було надано жодних даних, які б свідчили про помилковість підходу суду нижчої інстанції.

Суд також відхилив аргумент Березовського про те, що після більш ніж 16 років докази могли бути втрачені або знищені, а свідки — стати недоступними. Суд зазначив, що він не надав жодних конкретних відомостей, які підтверджували б смерть або еміграцію свідків, а також втрату чи незбереження ключових доказів. Загальні посилання на можливе жорстоке поводження в Росії також були визнані недостатніми.

У рішенні зазначалося, що після виходу Російської Федерації з Європейської конвенції з прав людини запевнення, які надають російські органи влади, самі по собі більше не можуть вважатися достатніми. Водночас, на думку суду, це не означає, що будь-яка екстрадиція до Росії виключена. Особа, видача якої запитується, повинна надати конкретні докази, що свідчать про реальний і очевидний ризик порушення її прав людини.

Суд також відхилив заяву Березовського, подану відповідно до Закону про екстрадицію втікачів, про те, що видача була б несправедливою та невиправдано суворою мірою. При цьому суд взяв до уваги, зокрема, його ставлення до справи та поведінку (як їх оцінив Окружний суд), а також факт його багаторічного «зникнення» та зусилля російської влади з його розшуку й притягнення до відповідальності.

Суд дійшов висновку, що наявні в розпорядженні Окружного суду докази обґрунтовували зроблені ним висновки, а рішення про екстрадицію та взяття під варту було законним, і постановив залишити Євгена Березовського під вартою до моменту його видачі.

Джерело: телеграм-канал  Offshorechannel.