Українські діти за кордоном зможуть отримати атестат без повторного навчання

Українські школярі, які через повномасштабну війну перебувають за кордоном, зможуть отримати український атестат про завершення шкільної освіти без повторного проходження повної навчальної програми.

Для цього передбачено механізм визнання результатів навчання в іноземних закладах освіти та опанування українознавчого компонента. Навчатися за цією програмою діти зможуть як очно, так і дистанційно.

Для цього держава передбачила можливість зарахування результатів навчання в іноземних школах у поєднанні з вивченням українознавчих предметів.

Питання забезпечення освіти українських дітей за кордоном порушила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк. За її словами, відповідно до оцінок, наведених у звіті Міністерства освіти і науки України та Рахункової палати за вересень 2026 року, наразі за межами України навчаються від 320 до 400 тисяч українських дітей. Кондратюк наголосила, що одним із ключових завдань держави залишається збереження зв'язку цих дітей з українською системою освіти, а також створення умов для їхнього повернення після завершення війни.

Зокрема, вона поцікавилася, наскільки ефективно працюють механізми реінтеграції школярів, спрощення визнання документів про освіту та можливості вивчення української мови в закладах освіти інших держав.

Відповідаючи на запитання, прем'єр-міністр Сергій Корецький наголосив, що українські діти за кордоном залишаються одним із пріоритетів державної освітньої політики.

Наші діти за кордоном — це наші діти, це українські діти. І ми мусимо зробити все, щоб вони по закінченню небезпеки війни повернулися в Україну і підтримували, і розвивали українську економіку, - заявив Корецький.

За словами глави уряду, саме освіта — один із найважливіших інструментів збереження зв'язку молодого покоління з Україною. Водночас він визнав, що діти, які вже навчаються у школах країн перебування, часто не мають можливості паралельно повноцінно опановувати українську освітню програму через надмірне навантаження.

Як українські школярі за кордоном можуть отримати атестат

Для розв'язання цієї проблеми держава запропонувала механізм українознавчого компонента, який дозволяє поєднувати навчання в іноземній школі з вивченням предметів, необхідних для збереження зв'язку з українською освітою. За словами голови уряду, відповідну програму можна опановувати як безпосередньо в освітніх осередках за кордоном, так і дистанційно через українські школи.

Її ( програму, — ред.) можна проходити як на базі верифікованих осередків, які діють в інших країнах, їх понад 120 вже, які верифіковані Міністерством освіти. Так можна робити і дистанційно через українські школи, які працюють в дистанційному форматі, - пояснив Корецький.

Програма передбачає, що у вільний від основного навчання час українські діти вивчають українську мову, історію України, географію України, культурологічні дисципліни, а також окремі предмети за власним вибором. Тобто, школярам не потрібно повторно вивчати всю програму, яку вони вже опановують у навчальних закладах країн перебування.

Як пояснив глава уряду, відповідно до досягнутих домовленостей, результати навчання за кордоном може визнати українська сторона. А після проходження українознавчого компонента дитина зможе отримати також український документ про завершення шкільної освіти. Це, зокрема, відкриває можливість вступу до українських університетів та дозволяє школярам залишатися частиною українського освітнього й культурного середовища.

Крім того, уряд співпрацює з українськими громадами за кордоном, зокрема релігійними, для підтримки діяльності освітніх осередків та забезпечення їх навчальною літературою.

Українська мова як друга іноземна у школах Європи

Окрему увагу під час обговорення приділили можливості вивчення української мови як другої іноземної у школах європейських держав.

Олена Кондратюк зазначила, що відповідна практика вже існує в низці країн, які прийняли українських біженців. За її словами, приблизно 45 польських шкіл уже працюють у цьому напрямі. Аналогічні підходи застосовуються в окремих навчальних закладах Великої Британії та Австрії. Також депутатка відзначила активність Франції. На її думку, розширення таких можливостей дозволить українським дітям складати відповідні іспити в країнах перебування та водночас підтримувати знання рідної мови.

Кондратюк також наголосила, що запровадження української мови як другої іноземної може стати альтернативою вивченню російської мови у європейських школах. Вона закликала українську владу активізувати співпрацю з міністерствами освіти держав Європейського Союзу для поширення цієї практики.

Частина українських дітей за кордоном може залишатися поза освітньою системою

Ще однією проблемою, на яку звернула увагу заступниця голови Верховної Ради, стала відсутність частини українських дітей у системах обліку закладів освіти.

Кондратюк закцентувала: під час зустрічей із міністрами освіти європейських країн з'ясувалося, що окремі українські діти не навчаються ані в місцевих школах, ані дистанційно в українських навчальних закладах. Вона назвала це серйозною прогалиною, яка потребує уваги української влади та освітніх відомств країн перебування.

На переконання Кондратюк, Україна має підтримувати постійний зв'язок із такими дітьми, забезпечувати їхній доступ до навчання та створювати умови, за яких вони зможуть залишатися частиною українського освітнього простору навіть під час тривалого перебування за кордоном.

Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький під час свого виступу в парламенті 16 жовтня.

Лубінець заявив, що українським дітям за кордоном дедалі важче навчатися у школах України онлайн.

Раніше Український центр оцінювання якості освіти прокоментував ситуацію на Одеська область, де учасники Національного мультипредметного тесту провели в екзаменаційному центрі майже 13 годин через тривалі повітряні тривоги. За даними відомства, випускникам пропонували перенести іспит на додаткову сесію, однак вони відмовилися та вирішили дочекатися завершення тестування і скласти НМТ того ж дня.