Звіт зафіксував падіння середнього розміру відстежуваних популяцій в Африці на 80% — Mongabay
Середній розмір відстежуваних популяцій диких тварин в Африці скоротився на 80% упродовж 1970–2022 років. Такі дані наведені у глобальному звіті Living Planet Report 2026, повідомляє Mongabay.
Дослідження охопило моніторинг популяцій ссавців, птахів, риб, плазунів і земноводних. Африканський показник перевищує світовий середній рівень скорочення, який становив 73%. Найбільше регіональне падіння — 95% — зафіксували у Латинській Америці та Карибському басейні.
Що вимірює індекс
Індекс живої планети, яким спільно керують Лондонське зоологічне товариство та Всесвітній фонд природи WWF, базується на 35 803 тенденціях зміни популяцій 5 790 видів хребетних у світі. Він показує зміну середнього розміру популяцій, які відстежують дослідники, а не означає, що Африка втратила 80% усіх диких тварин або видів.
Найчастіше зафіксованими чинниками тиску на популяції у світі стали руйнування та деградація середовища існування. Серед інших загроз у звіті названі надмірна експлуатація природних ресурсів, зміна клімату, забруднення, хвороби та інвазивні види.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Тиск у басейні Конго та приклади відновлення
У басейні Конго на природу впливають розширення сільського господарства, лісозаготівля, видобуток корисних копалин, а також дороги та інша інфраструктура, що фрагментують ліси й відкривають доступ до раніше віддалених територій. Додатковим чинником є полювання та браконьєрство. За даними WWF, чисельність лісових африканських слонів за останні десятиліття зменшилася більш ніж на 60%, переважно через втрату середовища існування та незаконне вбивство заради слонової кістки.
Водночас близько половини популяцій, включених до індексу, є стабільними або зростають. На півдні Африки окремі популяції саванних слонів збільшуються там, де місцеві громади безпосередньо беруть участь в управлінні дикою природою та отримують від цього вигоду. Такі програми супроводжувалися заходами проти незаконної торгівлі, судовими реформами та протидією корупції.
У звіті зазначено, що для зупинення втрати біорізноманіття недостатньо захищати лише окремі види та середовища існування. Зміни також мають стосуватися виробництва продовольства й енергії, а також фінансових систем.