Вчені зафіксували зміну кольору океану біля сміттєвої плями — ScienceAlert
Науковці Університету Бергена в Норвегії зафіксували зміну кольору води поблизу Великої тихоокеанської сміттєвої плями. Аналіз супутникових спостережень за 2002–2022 роки показав статистично значуще посилення яскравості океану в синьому та зеленому діапазонах довжин хвиль, що створює поступовий блакитно-зелений відтінок. Як повідомляє ScienceAlert, такий сигнал може відповідати оптичним властивостям мікропластику.
Супутниковий сигнал
Велика тихоокеанська сміттєва пляма перебуває в системі кругових океанічних течій у північній частині Тихого океану, де накопичується пластикове сміття. Це не суцільна маса відходів, а розсіяне скупчення пластику, яке течії переносять і концентрують.
Дослідники Шея Чітем, Деніел Кестнер і Берґе Гамре спершу вивчали в лабораторії, як фрагменти мікропластику поглинають і розсіюють світло в морській воді. Моделювання показало, що за концентрацій, потенційно наявних у районі сміттєвої плями, пластик може створювати оптичний ефект, доступний для супутникових спостережень.
Мікропластик зазвичай майже не поглинає світло у видимому спектрі, але інтенсивно його розсіює. Тому вода може ставати яскравішою одночасно в синьому та зеленому діапазонах. Фітопланктон і розчинена органічна речовина змінюють колір води інакше, а вимірювання на сусідній дослідницькій станції засвідчили стабільний характер випадання мінерального пилу впродовж періоду спостережень.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Потрібні вимірювання на місці
Автори роботи наголошують, що супутникові дані не доводять остаточно, що причиною зміни кольору став саме мікропластик. За їхніми розрахунками, подібний сигнал у відносно рідкісних випадках можуть створювати певні поєднання природних змін у складі морської води. Для перевірки висновку потрібні вимірювання оптичних властивостей проб води безпосередньо в районі сміттєвої плями та оцінка концентрації мікропластику.
За оцінкою дослідження 2018 року, сміттєва пляма містила приблизно 1,8 трильйона фрагментів пластику загальною масою близько 79 тисяч метричних тонн. Значну частину маси становить покинуте рибальське спорядження. Водночас мікропластик становить орієнтовно 94% фрагментів за кількістю, хоча на нього припадає лише близько 8% маси сміття.
Науковці зазначили, що великі пластикові відходи можна вилучати під час очищення, тоді як видалення мікропластику з товщі води, особливо найдрібніших частинок, практично неможливе. Дослідження опубліковане в журналі Communications Earth & Environment.
