Дослідники назвали субсидії на викопне паливо найгіршою енергополітикою — Mongabay
Експерти з енергетичної політики Пааша Махдаві та Майкл Росс у редакційній статті для журналу Science розкритикували державні субсидії споживачам викопного палива, запроваджені у відповідь на зростання цін на енергію. Як повідомляє Mongabay, автори назвали таку практику найгіршою енергетичною політикою у світі.
Витрати для бюджетів
Махдаві, доцент Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі, та Росс, професор Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, зазначають, що субсидії дають змогу утримувати низькі ціни на паливо для споживачів. Різницю в ціні уряди покривають за рахунок податків, запозичень або скорочення інших видатків.
На думку авторів редакційної статті, ця політика виснажує державні бюджети, посилює забруднення повітря, стримує інвестиції у відновлювану енергетику та її важко скасувати після запровадження. Вони пояснюють це, зокрема, тим, що споживачі особливо чутливо реагують на зміну цін на бензин, які регулярно бачать на автозаправках.
Реформи часто не зберігаються
За наведеними авторами даними, із приблизно 130 спроб реформувати субсидії серед 21 найбільшого субсидіатора впродовж 2016–2023 років 70% зазнали невдачі протягом першого року. Понад 90% таких реформ не збереглися впродовж трьох років.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Росс повідомив Mongabay, що не знайшов моделі реформи паливних субсидій, яку можна було б широко застосувати. Як приклад успішного, хоча й тривалого та складного процесу, він назвав скасування субсидій у Мексиці приблизно у 2017 році.
Адресна підтримка замість загальних субсидій
Дослідник енергетики Міжнародного інституту сталого розвитку Йонас Кюль, який не був співавтором редакційної статті, зазначив, що захист людей від раптового стрибка цін часто є необхідним. Водночас, за його оцінкою, безстрокові субсидії на паливо є невдалою політикою, хоча тимчасова підтримка домогосподарств із низькими доходами або критично важливих транспортних послуг іноді може бути виправданою.
Кюль додав, що загальні механізми, зокрема обмеження цін, зниження паливних податків і фіксовані ціни на заправках, непропорційно вигідні бізнесу та людям, які споживають найбільше пального. Серед альтернатив він назвав п’ятниці дистанційної роботи для держслужбовців в Індонезії та щомісячний проїзний на залізницю в непіковий час у Нідерландах.
