Низький і високий тестостерон пов’язали з аритмією — ScienceAlert
Дослідники Медичного центру Університету Канзасу в огляді наявних досліджень виявили зв’язок низького та високого рівнів тестостерону з підвищеним ризиком фібриляції передсердь. Водночас причинно-наслідковий зв’язок між гормоном і порушенням ритму серця поки не встановлено, повідомляє ScienceAlert.
Що відомо про ризик
Фібриляція передсердь виникає, коли верхні камери серця втрачають узгоджений ритм скорочень. Вона може спричиняти відчуття прискореного або нерівного серцебиття, втому й запаморочення, хоча в частини людей симптомів немає. Цей стан також підвищує ризик інсульту, а деяким пацієнтам потрібне тривале застосування препаратів для розрідження крові.
Автори огляду, опублікованого в Journal of the Endocrine Society, проаналізували дослідження за участю людей і лабораторні роботи. Попередні популяційні дослідження, зокрема Framingham Heart Study, пов’язували нижчий рівень тестостерону з вищим ризиком фібриляції передсердь у певних вікових групах.
В одному з досліджень за участю 4570 літніх чоловіків без попередніх серцево-судинних захворювань найвищі дві групи за рівнем тестостерону мали приблизно удвічі вищий ризик фібриляції передсердь, ніж середня група. За медіанного періоду спостереження 4,4 року цей стан розвинувся у 286 учасників. Статистично значущого підвищення ризику для найнижчого рівня гормону це дослідження не зафіксувало.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Дані про замісну терапію
У рандомізованому дослідженні TRAVERSE 2023 року взяли участь 5246 чоловіків із низьким рівнем тестостерону та наявними серцево-судинними хворобами або підвищеним ризиком їх розвитку. Їм призначали гель із тестостероном або гель без нього. Фібриляція передсердь виникла у 3,5% учасників групи тестостерону та у 2,4% групи порівняння. Водночас дослідження не виявило зростання основного комбінованого показника, що охоплював смерть від серцево-судинних причин, нефатальний інфаркт і нефатальний інсульт.
Лабораторні дані вказують, що низький і високий рівні гормону можуть діяти на серце різними шляхами: низький рівень може порушувати регуляцію кальцію в клітинах серця, а високий — змінювати калієві струми, які беруть участь у формуванні електричних сигналів серця.
Дослідники радять до початку терапії оцінювати стан серця та інші чинники ризику, зокрема ожиріння, високий артеріальний тиск, вживання алкоголю й апное сну. Водночас метааналіз 106 рандомізованих досліджень, оприлюднений у 2024 році, не виявив статистично значущого зростання частоти фібриляції передсердь, якщо сукупно розглядати випробування, крім TRAVERSE. Автори огляду зазначають, що користь від підтримання рівня гормону в середині нормального діапазону для зниження ризику аритмії ще не доведена.
