«Техніка стала цифровою»: інженер Тарас Вегерінський — про майбутнє діагностики та відновлення важких машин
У 2025 році світовий ринок важкої будівельної техніки суттєво зріс: його обсяг досяг позначки у $215 млрд, а до 2030 року прогнозується майже $300 млрд завдяки прискореній інфраструктурній модернізації та цифровізації галузі. На тлі цього глобального тренду змінюється і професія інженера — від класичного механіка вона стрімко рухається до високотехнологічної інженерно-аналітичної ролі.
Ми поговорили про ці зміни з Тарасом Вегерінським — інженером із 15-річним досвідом, володарем численних галузевих нагород. Тарас Вегерінський — інженер-механік та експерт із гідравліки й пневматики, який спеціалізується на технічній діагностиці, модернізації та відновленні важкої будівельної техніки. Член редакційної колегії журналу «Інженерія і Технології». Переможець ABExpo у категорії «Engineer of the Year» (2025), а також Senior Member в IEEE. IEEE (Institute of Electrical and Electronics Engineers) — найбільша у світі міжнародна професійна організація інженерів і дослідників.
У 2025 році Тарас Вегерінський представив власний науковий метод відновлення зсувної та поворотної рами задньої стріли екскаваторів-навантажувачів JCB, CAT, Volvo, Terex, Deere, New Holland та аналогів — сьогодні документ активно використовують в інженерних колах.
Цифровий ривок: як змінилися методи діагностики
Ще 10–15 років тому діагностика спецтехніки переважно трималася на «чутті» механіка. Сьогодні все інакше.
«Механік уже давно став IT-фахівцем. Усі блоки управління з’єднані через CAN-шину, дані доступні в реальному часі. Можна заздалегідь прогнозувати поломку, розуміти її критичність і ухвалювати рішення — зупиняти машину чи вона може працювати до приїзду інженера», — пояснює Тарас.
За його словами, електронні системи принесли не лише зручність, а й нові проблеми — кількість випадкових збоїв справді зросла. Водночас саме це стало стимулом для розвитку дистанційної діагностики: інженер ще до виїзду розуміє, що на нього чекає, які інструменти брати та які вузли, ймовірно, потребуватимуть втручання.
Екстремальні умови як норма роботи
Кар’єра Тараса Вегерінського — це десятки проєктів в умовах, які складно назвати комфортними: від холодних регіонів до розпечених кар’єрів.
«Інженер в екстремальних умовах — це людина, яка розуміє техніку глибше за середній рівень. Тут важливо відрізнити критичну поломку від допустимого відхилення й ухвалювати рішення під тиском. Коли ти працюєш на віддаленому об’єкті, помилки коштують дорожче», — говорить він.
Не менш важливим є вміння працювати без ресурсів: складів поруч немає, стандартних рішень теж.
«Іноді доводиться винаходити рішення на місці. Але інженерне рішення має бути не просто “робочим”, а безпечним. Ти відповідаєш і за машину, і за людей навколо неї».
Чому нестандартні поломки — норма
Сучасна спецтехніка працює в таких умовах, що більшість відмов неможливо повністю описати в підручнику. У цьому — ключова складність професії.
«Поломки рідко повторюються. Особливо в електриці: проводка може перетиратися щоразу в новому місці. Ти не шукаєш готовий алгоритм, ти аналізуєш, чому система почала поводитися інакше», — пояснює інженер.
Його досвід роботи з гідросистемами показує: що більше кейсів бачить інженер, то швидше він знаходить справжню причину проблеми, навіть якщо на перший погляд симптоми ведуть у протилежний бік.
Цей підхід ліг в основу його наукового методу з відновлення рами задньої стріли екскаваторів-навантажувачів — документа, яким сьогодні користуються незалежні сервіси та інженери-діагности.
Майбутнє галузі: інженер як аналітик даних
На думку Тараса Вегерінського, інженер найближчих років — це не просто людина з ключами та ноутбуком. Це фахівець, який працює з великими масивами даних, прогнозує зношення та ухвалює рішення на основі моделі поведінки машини.
«Техніка стала цифровою. Нові інженери дедалі більше працюватимуть з аналітикою, а самі машини — підказуватимуть нам, що відбувається всередині. Але головне не зміниться: глибоке розуміння принципів роботи техніки залишається ключовою навичкою», — підсумовує Тарас.
