Верховний Суд скасував рішення ВАКС щодо арешту землі ринку Столичний

15 жовтня Верховний Суд скасував ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка протягом кількох років не дозволяла орендарю землі ринку «Столичний» оскаржити арешт майна, накладений у 2021 році. Справу направили на повторний розгляд.

Тепер Апеляційна палата ВАКС має заново оцінити, чи є підстави для арешту всієї території ринку площею 139 гектарів. Як зазначається в матеріалі, дії слідства можуть свідчити про те, що прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ростислав Батіг протягом тривалого часу намагався уникнути розгляду цього питання по суті.

18 гектарів у справі — і 139 під арештом

Кримінальне провадження розслідує події довкола 18 гектарів державної землі, які, за версією правоохоронців, у 2021 році незаконно вибули з власності держави. Проте у вересні того ж року ВАКС заарештував не лише спірні 18 га, а й ще чотири земельні ділянки загальною площею 139,4239 га. Під процесуальний замок потрапив практично весь масив, на якому функціонує ринок «Столичний».

При цьому вказані 139,4 га з державної власності взагалі не вибували. Власником землі залишається держава, а орендарем — Ринок. Більше того, прокурор Батіг особисто у письмовій формі підтвердив Верховному Суду: жодна з цих чотирьох ділянок відношення до кримінального провадження не має.

Ціна такого «забезпечення» виявилася цілком конкретною. За даними захисту, у квітні 2026 року банк відмовив Ринку в наданні кредиту на 110 000 000 гривень для будівництва нових торгових павільйонів — саме через наявність арешту. Банкіри прямо зазначили, що повернуться до діалогу лише після зняття обмежень. Прокурор Батіг у своїх документах тим часом переконує, що ухвала «жодних договорів оренди та повноважень не обмежує».

Процесуальні пастки та застава як засіб виховання

Щоб не допустити перевірки арешту в суді, прокурор застосував специфічну процесуальну тактику. На засідання 2021 року, де вирішувалася доля майна, орендаря просто не викликали, а копію ухвали йому не надіслали. Батіг це згодом визнав письмово: «Саме тому рішення про арешт майна стороні не направлялося».

Згідно з ч. 3 ст. 395 Кримінального процесуального кодексу України, для особи, яка не була присутня в засіданні, строк оскарження рахується суворо з дня отримання копії рішення. Прокурор цю норму у своїх документах цитує, але одразу поруч стверджує, що строк для  сторони Ринку «минув 20.09.2021» — тобто через тиждень після засідання, про яке підприємство навіть не знало.

Коли Ринок усе ж подав апеляцію, прокурор переконав суддів, що підприємство «було обізнане» про рішення з інших джерел, а отже — пропустило строки. Апеляційна палата скаргу закрила, так і не перейшовши до розгляду по суті.

Паралельно у травні процес вийшов у площину прямого тиску. 14 травня захист директора Ринку надіслав прокурору клопотання про зменшення застави. Того ж дня директора викликали для вручення зустрічного клопотання від Батога — підняти заставу з 5 000 000 грн до 19 997 952 грн (майже в чотири рази). Підставою для такого кроку прокурор назвав сам факт подання апеляції Ринком, розцінивши це як «реалізацію ризику вчинення іншого кримінального правопорушення». Суд цю вимогу прокурора відхилив.

У червні під час слухань у Верховному Суді Батіг публічно назвав доводи орендаря «неправдивими», касаційну скаргу — «формальними маніпуляціями», а сам Ринок — суб’єктом, який взагалі не має права оскаржувати арешт.

Позиція Верховного Суду

Колегія Верховного Суду процесуальні побудови обвинувачення відкинула.

Суд детально роз’яснив: процесуальний строк на оскарження рахується виключно з дня отримання копії ухвали, «незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення».

Твердження прокурора про «обізнаність» підприємства Верховний Суд до уваги не взяв, констатувавши, що матеріали справи не містять жодних доказів вручення копії рішення Ринку. Окрім того, ВС нагадав про обов’язковий висновок Об’єднаної палати Верховного Суду, який існує ще з 2019 року (ч. 5 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів»). До речі, на ігнорування цієї практики ще у березні в своїй окремій думці вказував суддя Апеляційної палати ВАКС А. С. Никифоров.

Тиск замість змагальності

Верховний Суд не скасував арешт самостійно, а повернув справу в апеляцію для розгляду заново. Проте хронологія подій показує системний перекіс у роботі процесуального керівника.

Провадження стосується 18 гектарів, але заблокованим виявився увесь ринок. На кожну спробу бізнесу довести це в судовому порядку прокурор відповідав запереченням права на захист, закидами про «маніпуляції» та вимогами підняти заставу керівнику майже до 20 мільйонів гривень.

Стаття 9 КПК України вимагає від прокурора неупереджено досліджувати як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують особу. Коли ж представник обвинувачення маніпулює строками, нехтує обов’язковими висновками Верховного Суду, а сам факт звернення до суду називає ознакою злочину, йдеться вже не про забезпечення розслідування, а про свідомий тиск на бізнес та намагання заблокувати перевірку арешту по суті.

Про це йдеться в постанові Державного реєстру.

Прокуратура оскаржує приватизацію землі біля озера в Києві.

У Києві викрили схему з орендою землі через фіктивну реєстрацію МАФів

Справу щодо незаконного переписування землі військовослужбовця передали до суду.