Війна змінює погоду в Україні — чим небезпечні вогняні хмари та кислотні дощі

Війна впливає не лише на людей, міста та інфраструктуру, а й на довкілля. Масштабні пожежі, вибухи та руйнування забруднюють повітря небезпечними речовинами. Крім того, бойові дії можуть змінювати місцевий мікроклімат, впливати на вітер і навіть сприяти утворенню незвичайних хмар та кислотних опадів.

 

Наслідки війни для атмосфери не обмежуються димом після вибухів чи пожеж. Воєнні дії створюють особливі джерела забруднення, які відрізняються від звичайних промислових і міських викидів. Йдеться про склад забруднювачів, їхню температуру та те, як швидко й на які відстані вони поширюються. Частина шкідливих речовин може залишатися в повітрі, осідати на ґрунті та потрапляти у воду.

Чим небезпечні пожежі та руйнування

Одна з найбільших загроз — масштабні пожежі, які виникають після ударів по нафтобазах, промислових підприємствах і складах хімікатів. Такі об’єкти можуть горіти тривалий час, а разом із димом у повітря потрапляють небезпечні сполуки. Серед них — бензол, формальдегід і поліциклічні ароматичні вуглеводні. Деякі з цих речовин мають канцерогенні властивості, тобто можуть підвищувати ризик розвитку онкологічних захворювань у разі тривалого або значного впливу.

Ще одна проблема — пил, який утворюється після руйнування будівель та інфраструктури. У ньому можуть бути важкі метали, зокрема свинець, кадмій і миш’як. Небезпеку становить також азбест, який раніше використовували в будівельних матеріалах. Його дрібні волокна можуть потрапляти в легені під час вдихання та завдавати серйозної шкоди здоров’ю.

 

Окреме джерело забруднення — вибухи ракет, снарядів і мін. Під час детонації в атмосферу потрапляють чадний газ, вуглекислий газ, оксиди азоту, діоксид сірки та дрібні частинки сажі. Їхня кількість і склад залежать від типу боєприпасу, місця вибуху та матеріалів, які горять після удару.

Небезпечними є й лісові пожежі, спричинені бойовими діями. Під час горіння дерев і рослинності в атмосферу потрапляє вуглець, який роками накопичувався в лісах. Водночас зникають дерева, що поглинають вуглекислий газ і затримують пил. Через це природні можливості територій очищувати повітря слабшають.

Як війна впливає на хмари та місцеву погоду

За словами метеорологів, великі пожежі можуть змінювати не лише якість повітря, а й атмосферні процеси. Один із таких ефектів називається піроконвекцією. Він виникає, коли над потужною пожежею утворюються сильні висхідні потоки гарячого повітря. Вони піднімають дим, попіл і вологу на значну висоту. За певних умов це призводить до формування особливих хмар — пірокумулонімбусів, які ще називають «вогняними» хмарами.

Такі хмари можуть нагадувати грозові. Однак їхня поява пов’язана не зі звичайним розвитком грози, а з інтенсивним горінням. Усередині них можуть виникати блискавки, а сильні повітряні потоки здатні розносити дим і попіл на великі відстані.

Небезпека полягає і в тому, що такі хмари можуть спричиняти сухі грози та поривчастий вітер. Нові осередки займання через блискавки або рознесені вітром іскри здатні ускладнювати гасіння пожеж. За особливо потужних пожеж частинки диму можуть підніматися дуже високо — іноді навіть до стратосфери, звідки їх переносить на значні відстані.

Чому сажа може нагрівати поверхню

Ще один наслідок війни — зміна радіаційного балансу, тобто співвідношення між сонячною енергією, яку отримує поверхня, та теплом, яке вона віддає. Особливо помітним цей ефект може бути взимку. Якщо чорна сажа осідає на снігу, його поверхня темнішає і починає поглинати більше сонячного світла. Через це сніг швидше нагрівається та тане, а приземний шар повітря на окремих ділянках може прогріватися сильніше.

Таким чином, навіть забруднення, яке на перший погляд здається лише проблемою чистоти повітря, здатне впливати на локальні температурні умови.

Як руйнування змінюють вітер

На місцеві погодні умови впливають і фізичні зміни ландшафту. Наприклад, знищення лісосмуг, вирубка дерев і руйнування міської забудови можуть змінювати рух повітря. Лісосмуги та будівлі частково стримують вітер. Коли вони зникають, повітряні потоки можуть рухатися інакше, а на окремих ділянках — ставати сильнішими. Це також посилює вітрову ерозію: вітер підхоплює сухий ґрунт і переносить його на інші території.

У результаті зростає ризик пилових бур, особливо там, де земля залишилася без рослинного покриву. Такі явища погіршують якість повітря та можуть переносити пил на значні відстані.

Чи можуть через війну утворюватися кислотні дощі

Ще один можливий наслідок забруднення атмосфери — кислотні опади. Вони можуть виникати, коли оксиди сірки та азоту, що потрапляють у повітря під час горіння й вибухів, взаємодіють з атмосферною вологою. У результаті утворюються сполуки, які підвищують кислотність дощу або снігу. Такі опади можуть змінювати хімічний склад ґрунту та водойм, шкодити рослинам і впливати на екосистеми. Подібні процеси можуть відбуватися не лише під час дощу, а й у вологому тумані, коли забруднювачі взаємодіють із дрібними краплями води.

Водночас сама наявність пожеж або вибухів не означає, що на певній території обов’язково випадуть кислотні дощі. Для цього потрібні відповідні атмосферні умови та достатня концентрація забруднювачів.

Фахівці наголошують: екологічні наслідки війни можуть відчуватися ще довго після завершення бойових дій. Забруднення повітря, пошкодження лісів, зміни ґрунтів і порушення природних процесів впливають на стан довкілля та місцевий мікроклімат. Тому оцінювати шкоду від війни потрібно не лише за зруйнованими будівлями й технікою, а й за тим, що відбувається з природою. Про це розповіли фахівці Запорізького обласного центру з гідрометеорології.

У неділю, 1 листопада, у Києві запровадили екстрені відключення електроенергії. Причиною стали наслідки російських ударів по енергетичних об’єктах і постійні атаки на енергосистему. Енергетики працюють над відновленням пошкодженого обладнання, однак робити це можуть лише тоді, коли дозволяє безпекова ситуація.

У неділю, 1 листопада, на Дніпропетровщині майже 100 тисяч споживачів залишаються без електроенергії через російські атаки. Нові удари по енергетичній інфраструктурі спричинили повторні знеструмлення в Дніпровському, Павлоградському та Самарівському районах. Над відновленням електропостачання працюють понад 70 аварійних бригад.