США запропонували Україні гарантії безпеки за зразком НАТО

Сполучені Штати запропонували Україні гарантії безпеки, які за своїм рівнем мають відповідати 5-й статті договору НАТО. Про це 20 жовтня заявив президент Володимир Зеленський. За його словами, під час переговорів обговорювали кілька варіантів захисту України. Серед них — гарантії, побудовані за принципом колективної оборони НАТО. Відповідні пропозиції викладені в документах, які американська сторона планує передати Росії. «Ми обговорювали різні пропозиції: НАТО, стаття 5, гарантії на зразок статті 5. Є різні гарантії безпеки, які є на папері, в документі і які Стів передасть росіянам, і почуємо про їхню відповідь через день», — заявив Зеленський.

Спецпосланець президента США Стів Віткофф має вирушити до Санкт-Петербурга 21 жовтня. Там він планує передати російському керівництву пропозиції Вашингтона щодо України. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере повідомив, що під час візиту Віткофф також представить основні ідеї, які обговорювали на зустрічі в Осло. За його словами, американський представник спробує підготувати ґрунт для зустрічі лідерів країн.

Водночас поки невідомо, які саме зобов’язання США готові взяти на себе та як ці гарантії мають діяти в разі нового нападу Росії. Зеленський не розкрив деталей документа. У Кремлі та Білому домі на момент публікації також не коментували його заяву.

Що означає 5-та стаття НАТО

П’ята стаття Північноатлантичного договору стосується колективної оборони. Вона передбачає, що збройний напад на одну з країн Альянсу розглядають як напад на всіх його членів. У такому разі кожна держава НАТО має допомогти країні, на яку напали. Водночас договір не зобов’язує всіх учасників автоматично вступати у війну: кожен союзник сам визначає, які дії вважає необхідними, зокрема чи застосовувати збройну силу.

Саме тому гарантії «на рівні 5-ї статті» не обов’язково означають повне членство України в НАТО. Їхня реальна сила залежатиме від конкретних умов, обсягу зобов’язань партнерів і механізмів реагування на можливу агресію.

Наразі невідомо, чи передбачають американські пропозиції автоматичну військову допомогу Україні, постачання зброї, обмін розвідданими або інші форми підтримки. Також не повідомляли, на який строк діятимуть можливі гарантії та як їх планують закріпити юридично.

США відновили передачу розвідданих Україні

Під час спілкування із журналістами Зеленський також повідомив про відновлення передачі американських розвідувальних даних. За його словами, Україна знову може вчасно отримувати інформацію про запуски російських балістичних ракет.

Ці дані потрібні для раннього попередження про небезпеку. Вони допомагають оперативно інформувати населення про загрозу та дають змогу підготуватися до можливого удару. «Ми вдячні за те, що розвідувальна інформація працює. Я маю на увазі систему раннього попередження, яка є дуже важливою для наших людей — дітей, дорослих, жителів сіл, — адже ми можемо дізнатися про наближення балістичних ракет. Тож ми вдячні американській стороні. Тепер це працює», — сказав президент.

Зеленський також заявив, що обмеження на роботу терміналів супутникового зв’язку Starlink мають скасувати. За його словами, протягом 48 годин вони повинні запрацювати у звичному режимі.

Starlink має важливе значення для українських військових, оскільки забезпечує зв’язок на фронті, зокрема між підрозділами та командуванням. Відновлення роботи терміналів і передачі розвідданих може полегшити виконання бойових завдань, однак саме по собі не означає остаточного врегулювання розбіжностей між Києвом і Вашингтоном.

Зеленський знову запропонував енергетичне перемир’я

Окремо український президент згадав про енергетичне перемир’я, яке запропонував Дональд Трамп. Зеленський підтвердив, що Україна готова припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, якщо Росія зробить те саме.

За його словами, Київ готовий до взаємних кроків, але не до односторонніх обмежень. Такий підхід передбачає, що обидві сторони мають одночасно припинити атаки на відповідні об’єкти. Поки немає підтвердження, що Росія погодилася на ці умови. Тому питання енергетичного перемир’я залишається відкритим.

Що кажуть європейські лідери

Переговори в Осло також прокоментував президент Фінляндії Александр Стубб. Він заявив, що ситуація навколо пошуку миру, на його думку, покращилася, і висловив сподівання на подальший прогрес. Стубб згадав про запланований на 21 жовтня візит Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Він сподівається, що переговори не принесуть нових невдач і допоможуть просунутися до домовленостей.

Водночас позитивні оцінки європейських лідерів не означають, що сторони вже погодили умови завершення війни. Після передачі американських пропозицій Росії стане зрозуміліше, чи готова Москва обговорювати запропоновані гарантії та на яких умовах.

Переговори відбуваються на тлі тиску на Україну

Напередодні, 20 жовтня, The Washington Post опублікувала матеріал про переговори Дональда Трампа з Володимиром Путіним та тиск на Україну з метою досягнення мирної угоди. За оцінкою аналітика, з яким спілкувалося видання, американський президент поспішає домовитися про завершення війни та може вимагати від Києва поступок Росії.

У матеріалі також ішлося про прагнення укласти угоду до грудня 2026 року, коли в Маямі має відбутися саміт «Групи двадцяти». Однак це опис планів і оцінок, а не підтверджена дата завершення переговорів. Раніше експерти в коментарях для українських медіа висловлювали побоювання, що в межах можливої угоди Україну можуть схиляти до територіальних поступок, зокрема щодо Донбасу, в обмін на гарантії безпеки. Проте невідомо, чи містять нинішні американські пропозиції такі умови.

Головне питання тепер полягає в тому, чи перетворяться заявлені гарантії на конкретні зобов’язання, які справді допоможуть захистити Україну від нового нападу. Відповідь залежатиме від змісту документів, позиції Росії та готовності США й інших партнерів виконувати свої обіцянки.