У Польщі розкритикували рішення Львівської облради щодо УПА
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш розкритикував рішення Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Української повстанської армії (УПА) та Романа Шухевича. Він заявив, що це рішення не сприяє довірі між українцями й поляками, та закликав українську владу від нього відмежуватися. Водночас у Львівській облраді пояснювали ініціативу ювілейними датами, пов’язаними з історією українського визвольного руху.
Владислав Косіняк-Камиш написав про свою позицію в соцмережі X увечері 20 жовтня. Він заявив, що вшанування УПА та Романа Шухевича в межах окремого року не допомагає налагоджувати відносини між двома країнами. «Рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 року роком УПА та Шухевича є неприйнятним. Таке рішення не сприяє побудові взаємної довіри між народами, а навпаки, поглиблює розколи. Необхідно, щоб українська влада відмежувалася від цієї позиції», — написав польський міністр.
Польська сторона пов’язує діяльність УПА з убивствами польського цивільного населення під час Волинської трагедії та інших подій Другої світової війни. Саме історична оцінка цих подій залишається одним із найбільш чутливих питань у відносинах між Україною та Польщею.
Чому Львівська облрада обрала 2027 рік
Рішення про вшанування УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича Львівська обласна рада ухвалила 20 жовтня під час пленарного засідання. Раніше, у липні, цю ініціативу розглядали на засіданні профільної комісії. У 2027 році виповниться 85 років від створення Української повстанської армії. Також відзначатимуть 120-річчя від дня народження Романа Шухевича та Олега Ольжича.
У Львівській облраді пояснили, що хочуть використати ці дати для проведення меморіальних, наукових, культурних і просвітницьких заходів. За задумом депутатів, вони мають розповісти про історію українського визвольного руху та його діячів.
Окрім проголошення тематичних років, облрада запропонувала звернутися до Львівської обласної військової адміністрації з проханням підготувати заходи протидії дезінформації. Серед пропозицій була й можливість створити центр, де працювали б фахівці з польсько-українських відносин.
Як це вписується у відносини України та Польщі
Історичні суперечки виникають на тлі заяв про поліпшення співпраці між Києвом і Варшавою. 17 жовтня президент України Володимир Зеленський подякував польському народу за підтримку та наголосив, що обидві країни мають зберігати єдність перед російською загрозою. «Для нас дуже важливо зараз бути разом. Ворог один — Росія. І вона дуже занепокоєна тим, що в України і Польщі сильний союз. Нам треба тільки посилювати наші відносини, будь-які проблемні рішення», — заявив Зеленський.
Водночас питання вшанування УПА вже призводило до публічних суперечок між країнами. Наприкінці травня 2026 року Зеленський присвоїв окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Це рішення також викликало критику в Польщі.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив про рішення позбавити Зеленського Ордена Білого Орла. Він пояснив це розбіжностями щодо історичної пам’яті та ставлення до Української повстанської армії. Після цього від польської нагороди відмовилися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, колишній міністр закордонних справ Борис Тарасюк та низка інших українських державних діячів.
Нова заява польського міністра оборони знову привернула увагу до цих розбіжностей. Наразі в наведених повідомленнях немає відповіді української влади на його заклик відмежуватися від рішення Львівської облради. Водночас саме рішення стосується вшанування історичних постатей і подій на регіональному рівні, а позиція польського міністра є його оцінкою цього кроку. Про це написав Косіняк-Камиш в соцмережі Х у вівторок ввечері.
Радянський КДБ намагався перешкодити відзначенню Дня створення Української повстанської армії не лише в СРСР, а й за кордоном. Про це свідчать розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, які розкривають методи стеження за українською діаспорою та протидії її пам’ятним заходам.
