Уряд Франції зібрав кризову нараду після масових заворушень — BBC News
У Франції прем’єр-міністр Себастьєн Лекорню в понеділок проводить кризову нараду уряду після масштабних заворушень і погромів, що сталися під час суботніх протестів проти зростання вартості життя та погіршення доступу до державних послуг. За даними BBC News, ці події стали одними з найсерйозніших проявів громадського безладу в сучасній історії країни.
Погроми під час протестів
У суботу на акції вийшли понад пів мільйона людей. Більшість учасників протестували мирно через вартість життя, стан державних послуг та освіти. Згодом з’явилися групи активістів і вандалів у чорному одязі та масках, після чого протести переросли в насильство й мародерство.
За оцінками, було пограбовано або зруйновано близько 1 500 магазинів і підприємств. Поліція застосовувала сльозогінний газ і водомети, а в кількох місцях, за повідомленням BBC, поліцейські били людей кийками. Міністерство внутрішніх справ Франції заявило, що в суботу травм зазнали приблизно 1 000 поліцейських, семеро з них — тяжких.
У Парижі вандали розмалювали статую Республіки. Біля низки розбитих магазинів у французькій столиці також з’явилося графіті про темні часи для «міста світла».
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Реакція Макрона та критика
Президент Франції Емманюель Макрон у телевізійному зверненні в неділю закликав до національної єдності та заявив, що винних у насильстві покарають. Перед зверненням у країні ширилися чутки про можливе запровадження тимчасової комендантської години в окремих районах або режиму надзвичайної ситуації, однак президент таких рішень не оголосив.
Звернення Макрона розкритикували політичні опоненти та користувачі соцмереж, які вказували на нестачу конкретики. Генеральна секретарка профспілки CGT Софі Біне заявила, що президент не відповів на занепокоєння студентів, кризу вартості життя та погіршення якості державних послуг.
Голова нижньої палати парламенту Яель Брон-Піве хоче ініціювати розслідування обставин заворушень. Макрон і Лекорню поклали відповідальність за насильство на радикальні ультраліві групи та правопорушників. Лідер лівих Жан-Люк Меланшон звинуватив уряд у некомпетентності, а Марін Ле Пен — адміністрацію Макрона у виснаженні та дезорієнтації.
На 5 листопада частина профспілок і рух «жовтих жилетів» анонсували нові масштабні протести.
