ШІ-модель виконувала симуляції лазерних взаємодій за мілісекунди — ScienceDaily
Дослідники зі Стенфордського університету, Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Національної прискорювальної лабораторії SLAC розробили модель штучного інтелекту для швидкого моделювання складних процесів у потужних лазерних системах. Під час пакетної обробки на графічних процесорах середній час однієї симуляції становив кілька мілісекунд, повідомляє ScienceDaily.
Моделювання перетворення світла
Розробка стосується процесів нелінійної оптики другого порядку, або χ²-процесів. У спеціальних кристалах світлові хвилі обмінюються енергією, що дає змогу змінювати частоту світла й керувати формою лазерних імпульсів.
Такі розрахунки потрібні, зокрема, для лазерних систем установки Linac Coherent Light Source II. Там інфрачервоне світло послідовно перетворюють на зелене, а потім на ультрафіолетове. Ультрафіолетовий імпульс потрапляє на катод, вивільняє електрони, які прискорюють і використовують для генерування потужних рентгенівських імпульсів.
Форма й точний час надходження ультрафіолетового імпульсу впливають на властивості електронного згустку, а відтак — на характеристики рентгенівського випромінювання. Тому точне прогнозування перетворення частот світла є важливим для налаштування системи.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Нейромережа замість повторних обчислень
Звичайні симуляції базуються на розв'язанні нелінійного рівняння Шредінгера методом розщепленого кроку Фур'є. Він неодноразово переводить опис імпульсу між часовим і частотним представленнями та потребує значних обчислювальних ресурсів. У дослідженій повній симуляції на цей етап припадало приблизно 95% часу обробки.
Нова модель заснована на рекурентній нейромережі LSTM і працює зі стисненим описом частотних характеристик світла, не виконуючи постійних перетворень між двома представленнями. Її протестували на неколінеарній генерації сумарної частоти, коли в кристалі одночасно взаємодіють три світлові поля.
Модель відтворювала зміни лазерних імпульсів у часі та за частотою, зокрема для сигналів із вираженими прогалинами у спектрі й значними варіаціями оптичної фази. Автори роботи, опублікованої в журналі Advanced Photonics, розглядають можливість поєднання окремих навчених моделей для прогнозування роботи експериментальної лазерної системи в реальному часі та створення її цифрового двійника.