Шведська рада запропонувала провести мовні тести для громадянства у 2029–2030 роках — The Local Sweden
У Швеції Рада з питань вищої освіти запропонувала перенести запуск мовних тестів для набуття громадянства. Іспити з читання та аудіювання можуть провести восени 2029 року, а з говоріння та письма — у 2030 році. Розробку тестів доручили Стокгольмському університету в травні 2025 року.
Як повідомляє The Local Sweden, через 18 місяців після отримання завдання університет найняв керівника розробки Ларса Бокандера. Він розпочав повну роботу над проєктом 1 листопада, взявши річну перерву в роботі на посаді асистент-професора Університету Єнчепінга.
Чотири частини іспиту
Майбутня система має складатися з чотирьох тестів: на читання, письмо, аудіювання та усне мовлення. Команда університету вже залучила й навчила частину працівників, проаналізувала аналогічні тести в інших країнах, провела аналіз потреб і почала готувати можливі тестові завдання. Водночас Бокандер сказав, що розроблення самих завдань фактично починається майже з нуля.
Тестування має перевіряти рівень A2 з письма та говоріння, а також рівень B1 із читання й аудіювання. За словами Бокандера, якісний тест повинен бути надійним — давати подібний результат за повторного складання, валідним — тобто дійсно вимірювати мовні навички, а також справедливим для учасників.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Пілотування та цифровий формат
Стокгольмський університет запланував два етапи пілотного тестування: у квітні—травні 2027 року та в квітні—травні 2028 року. Для цього необхідно залучити сотні або навіть понад тисячу учасників. Бокандер назвав пошук охочих пройти тестування одним із найбільших викликів.
Після першого етапу університет планує протягом року аналізувати результати тестів із читання та аудіювання й готувати нові завдання. Паралельно мають розробляти та почати пілотувати тести з говоріння й письма. Додатковий час також пов’язаний із рішенням проводити перші іспити у цифровому форматі: за словами Бокандера, паперовий і комп’ютерний формати можуть давати різні результати, тому перехід на цифровий тест згодом потребував би нової розробки.
Аудіювання також передбачає відтворення звукових файлів у пунктах тестування, що простіше організувати через цифрову платформу. Бокандер зазначив, що кілька раундів пілотування на репрезентативній вибірці потрібні для перевірки надійності та якості тестів.
