Викопна сова віком 47 млн років могла бути денною — Live Science
У кар’єрі Мессель у Німеччині дослідники виявили майже повністю збережені рештки молодої сови, яка жила 47 млн років тому. Новий вид назвали Masillastrix blattophaga. У шлунку птаха збереглася його ймовірна остання здобич — зеленувато-блакитний райдужний тарган. Як повідомляє Live Science, знахідка допомагає уточнити, коли сови переважно перейшли до нічного способу життя.
Ознаки денного способу життя
Череп викопної сови не зберігся, однак рештки тіла дали науковцям кілька підстав припускати, що вона була активною передусім удень. Довжина птаха становила менш як 12 см. Райдужне забарвлення таргана пов’язують із денним способом життя, тому дослідники вважають, що сова могла полювати у світлу пору доби.
Додатковими ознаками назвали вигляд деяких пір’їн і масивні верхні кістки крила — плечові кістки. На думку авторів роботи, кремезні плечові кістки вказують на денний політ. Натомість сучасні нічні сови мають тонші плечові кістки та літають майже безшумно.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Період переходу до нічної активності
Якщо це припущення правильне, сови перейшли до переважно нічної активності між 47 млн і 35 млн років тому. Найдавніші відомі види нічних сов датуються приблизно 35 млн років і вже мають видовжені плечові кістки, подібні до таких у сучасних сов. Найстарішу відому сову у викопному літописі, Ogygoptynx wetmorei, датують приблизно 60 млн років.
Автор дослідження, палеонтолог і керівник орнітології Зенкенберзького дослідницького інституту та Франкфуртського музею природознавства Геральд Майр зазначив, що серед науковців існує консенсус: сови походять від денного предка. Водночас причина переходу цих птахів до нічного способу життя досі невідома. Попередні пояснення пов’язували це з уникненням конкуренції з денними хижими птахами або поширенням нічних ссавців, проте обидві групи почали активно розвиватися значно пізніше — приблизно 20–25 млн років тому.
