У Судані підвищили тарифи на автобуси й мікроавтобуси через дефіцит пального — Al Jazeera
У Судані Спілка транспортних палат, що регулює громадські та приватні транспортні послуги, цього місяця підвищила тарифи на міжміські автобуси на 40%, а на проїзд у мікроавтобусах — на 30%. Причиною стали дефіцит і подорожчання пального, які ускладнюють роботу перевізників та збільшують витрати пасажирів.
Як повідомляє Al Jazeera, водій мікроавтобуса Азхарі Мохамед із Порт-Судана працює з 6:00 до 21:00, однак через нестачу бензину два дні возить пасажирів, а третій проводить у чергах за пальним. За його словами, очікування може тривати понад п’ять годин, а бензин нерідко закінчується ще до того, як підходить його черга.
Черги на заправках і витрати перевізників
Мікроавтобус Мохамеда споживає близько 11 літрів бензину на день, що коштує приблизно 105 тисяч суданських фунтів. У Порт-Судані галон бензину, або 3,8 літра, коштує 35 тисяч фунтів, а в штаті Гезіра на південь від Хартума — 40 тисяч фунтів.
Після витрат на експлуатацію автомобіля у водія, за його підрахунками, залишається близько 50 тисяч суданських фунтів на день. Цих коштів ледве вистачає на потреби його родини, до якої входять дружина та донька-студентка.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Подорожчання поїздок і товарів
Для мешканців Порт-Судана вища вартість транспорту стала окремим фінансовим тягарем. Прибиральниця Азіза Ібрагім, яка утримує чотирьох дітей, працює тричі на тиждень через витрати на дорогу. До початку війни поїздка від її району до головної транспортної станції коштувала 700 суданських фунтів, тоді як тепер на окремих маршрутах тариф зріс до 2–2,5 тисячі фунтів. На поїздку до роботи і назад вона витрачає 11 тисяч фунтів на день, а її місячна зарплата становить 400 тисяч фунтів.
Війна між Суданськими збройними силами та воєнізованими Силами швидкої підтримки почалася 15 квітня 2023 року. За даними Програми розвитку ООН, вона відкинула середні доходи населення Судану до рівня 1990-х років. Міністерство енергетики і нафти торік оцінювало воєнні втрати у 20 млрд доларів.
Світовий банк повідомляв, що атаки на нафтове родовище Баліла порушили постачання на нафтопереробний завод у Хартумі, який раніше забезпечував близько 60% попиту країни на бензин і скраплений газ. Економічний аналітик Сіді Охадж також пов’язує скорочення пропозиції з державними вимогами до імпортерів нафтопродуктів, зокрема необхідністю внести 200 кг золота до Центрального банку та мати власні паливні сховища.
Енергетична криза позначається і на торгівлі. Продавець товарів для догляду за шкірою Ахмед аль-Хадж з Омдурмана повідомив, що вартість перевезення тонни товарів зросла на 30–50%. Доставка в межах міста, яка раніше коштувала 5 тисяч суданських фунтів, тепер обходиться у 10–12 тисяч, а постачання до інших штатів стало надто дорогим.
