TCIP3 спричинила зникнення пухлин лімфоми у мишей за 11 днів — ScienceDaily
Дослідники Stanford Medicine розробили експериментальну двокомпонентну молекулу TCIP3 для боротьби з B-клітинною лімфомою. У мишей з імплантованими людськими клітинами лімфоми введення сполуки двічі на день призвело до повного зникнення пухлин протягом 11 днів, повідомляє ScienceDaily.
Результати роботи опублікували в журналі Cell. TCIP3 ще не готова для застосування у людей: сполуці потрібне подальше хімічне вдосконалення та випробування на інших видах тварин перед можливим переходом до клінічних досліджень.
Як працює молекула
Дифузна великоклітинна B-клітинна лімфома є найпоширенішою формою неходжкінської лімфоми. У багатьох випадках її розвиток пов’язаний із білком BCL6. У здорових імунних клітинах він тимчасово пригнічує гени, що зупиняють поділ клітин або запускають їхню запрограмовану загибель. У клітинах лімфоми BCL6 може залишатися активним і блокувати ці механізми.
Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.
Одна частина TCIP3 зв’язується з BCL6, а інша — з білками P300 або CBP. Ці білки додають до BCL6 ацетильні мітки, після чого він втрачає здатність пригнічувати гени клітинної загибелі. Водночас P300 і CBP модифікують гістони — білки, що упаковують ДНК, — полегшуючи доступ до генів, які мають активуватися.
Ефект у лабораторії та на тваринах
На відміну від препаратів, що лише блокують або руйнують BCL6, TCIP3 не тільки знімає пригнічення, а й активує гени запрограмованої загибелі клітин. Структурний аналіз показав, що TCIP3 діє як «молекулярний клей»: після зближення білки утворюють додаткові хімічні контакти, які стабілізують комплекс.
У лабораторних умовах TCIP3 знищувала клітини лімфоми за дуже низьких концентрацій. У мишей дослідники не зафіксували очевидних ознак токсичності або підвищення запальних сигналів у крові. Водночас сполука усувала гермінативні центри — скупчення імунних клітин, що сильно залежать від BCL6. Науковці припускають, що подібні молекули в майбутньому можуть також досліджувати для лікування окремих автоімунних захворювань, зокрема ревматоїдного артриту та міастенії.
