Данілов Юрій: UnionPay і штучний інтелект змінять те, як Європа приймає платежі
Напередодні SiGMA World Rome 2026 ми поговорили з CEO компанії SlamBase Даніловим Юрієм, про цілі поїздки, азійські платежі в Європі та роль штучного інтелекту у фінансових технологіях.
Юрію, ви їдете на SiGMA World у Римі. Яка мета поїздки?
SiGMA для мене насамперед про зустрічі. Я буду в Римі з 28 жовтня по 5 листопада, сама подія проходить 2–5 листопада. Стенду в нас не буде, виступів теж. Формат простий і, як на мене, найефективніший: заздалегідь заплановані переговори з операторами, платіжними провайдерами, банками, технологічними компаніями та інвесторами. За кілька днів у Римі можна зробити те, на що в звичайному режимі пішли б місяці листування і дзвінків. А дні до і після виставки я залишаю для глибших зустрічей у спокійнішому форматі.

Яка головна тема ваших переговорів цього року?
Платежі для міжнародного клієнта, і насамперед UnionPay. Це одна з найбільших карткових систем світу за кількістю випущених карток, її приймають у понад 180 країнах і регіонах. Але в Європі UnionPay досі часто сприймають як щось нішеве, «для китайських туристів». Я вважаю, що це помилка. Для європейського бізнесу, який працює з клієнтами з Китаю та Азії, приймання UnionPay — це прямий доступ до величезної і платоспроможної аудиторії, яка звикла платити саме так.
Чому, на вашу думку, європейський ринок недооцінює UnionPay?
Через інерцію. Більшість європейських мерчантів побудовані навколо двох-трьох звичних платіжних схем, і все, що поза ними, здається складним: окрема інтеграція, незрозумілі ставки, питання з розрахунками й валютою. Насправді сьогодні ці бар'єри технологічно знімаються. Завдання нашої індустрії — зробити так, щоб для мерчанта підключення UnionPay було таким самим простим, як підключення будь-якої іншої картки: одна інтеграція, прозорі умови, швидкі розрахунки в євро.

Хто найбільше виграє від цього?
Насамперед ті, хто працює з міжнародним клієнтом: туризм і готелі, ритейл і люкс, онлайн-сервіси, освіта, розваги, цифрові продукти. Азійські користувачі дедалі більше подорожують і купують онлайн за кордоном та очікують побачити звичний для себе спосіб оплати. Якщо його немає, частина з них просто не завершує покупку. Хто першим дасть їм зручний досвід без зайвих кроків, той і забере цей трафік. Окремий напрям — мобільні та QR-платежі: в Азії це вже норма, і Європа рухається в той самий бік.
Чому саме зараз?
Бо змінюється сама логіка ринку. Європейські компанії шукають диверсифікацію: не залежати від однієї-двох платіжних схем, одного банку-еквайра чи одного регіону клієнтів. Регуляторне середовище стає вимогливішим, конкуренція за кожну успішну транзакцію загострюється, а клієнт стає глобальним. У такому світі виграє той, хто приймає платежі від будь-кого, звідки завгодно і без тертя.

Яку роль у цьому відіграє штучний інтелект?
Ключову, і не на рівні гасел. У платежах AI вже сьогодні вирішує цілком практичні завдання.
Перше — антифрод. Моделі в реальному часі оцінюють ризик кожної транзакції за сотнями сигналів і дозволяють не відрізати сумлінних клієнтів через надто жорсткі правила. Для нових для Європи аудиторій, зокрема азійських, це особливо важливо: класичні правила часто помилково сприймають «незвичного» клієнта як ризикового.
Друге — розумна маршрутизація. Система сама обирає, через який канал і якого провайдера провести платіж, щоб підвищити відсоток успішних транзакцій і знизити вартість. Кілька відсотків додаткових схвалень для великого мерчанта — це дуже відчутні гроші.
Третє — комплаєнс. Автоматична перевірка клієнтів, моніторинг операцій, виявлення підозрілих схем там, де раніше потрібна була ціла команда аналітиків. Регулятори вимагають дедалі більшого, і без автоматизації ці вимоги просто неможливо виконувати в масштабі.
Четверте — аналітика і прогнозування. AI допомагає зрозуміти, які методи оплати реально конвертують у конкретній країні, де бізнес втрачає клієнтів на етапі оплати і як змінити воронку, щоб ці втрати скоротити.
А що AI змінює для самого клієнта?
Для клієнта найкращий AI — непомітний. Людина просто платить звичним способом, а все складне відбувається за лаштунками: перевірка, конвертація валюти, вибір маршруту, захист від шахрайства. Наступний крок — персоналізація: система розуміє, звідки клієнт і яким методом оплати йому зручніше, і пропонує саме його. Ще далі — платежі, які ініціюють AI-асистенти від імені користувача. Це вже не фантастика, і індустрії варто готуватися до цього заздалегідь, зокрема з точки зору безпеки і відповідальності.

Чи бачите ви ризики в такому активному впровадженні AI?
Звісно. Головні — прозорість рішень і відповідальність за помилки. Якщо модель відхилила платіж, бізнес і клієнт мають розуміти чому. Тому я прихильник підходу, де AI посилює людей, а не повністю їх замінює: критичні рішення в комплаєнсі та ризиках мають залишатися під контролем фахівців. Друге — захист даних: що більше даних аналізує система, то вищі вимоги до їх безпеки.
Як ваш досвід допомагає в цих переговорах?
Я понад десять років працюю в платежах і фінансових сервісах: від продажів і підключення мерчантів у платіжних провайдерах до управління власними компаніями. Сьогодні це SlamBase та інші проєкти в Португалії, а також SendsHub — інфраструктурний продукт, який ми пропонуємо партнерам. Тому я розумію і бізнес мерчанта, і технологію, і вимоги регуляторів. Саме на перетині цих трьох речей і народжуються рішення, які реально працюють.
Що ви вважатимете успіхом поїздки до Риму?
Конкретні домовленості, а не візитки. Кілька партнерств із провайдерами, з якими ми зможемо швидко запустити спільні рішення, зокрема в напрямку UnionPay та AI-інструментів для платежів, і чітке розуміння, де ринок буде через рік. Після SiGMA я обов'язково поділюся підсумками: що побачив, з ким домовився і які тренди, на мою думку, визначатимуть індустрію в 2027 році.
Читайте також:
Я бачив Майкла Джордана на відстані півтора метра: Юрій Данілов про SBC Summit Lisbon 2026
Юрій Данілов: Індустрії не потрібно більше шуму. Їй потрібно більше змісту
Юрій Данілов: «Майбутнє фінансових технологій — це поєднання класичних фінансів, штучного інтелекту та цифрових активів»