Солончак у Нідерландах втратив 7 мм осаду після штормового тесту — ScienceAlert

У нідерландському Делфті вчені перевірили стійкість природного солончаку до екстремальних штормових хвиль у найбільшому у світі хвильовому каналі Delta Flume. Для експерименту дослідники перенесли 306 квадратних метрів солончаку з узбережжя Ваттового моря. Після 21 години безперервного впливу хвиль ділянка солончаку втратила лише 7 міліметрів осаду, повідомляє ScienceAlert.

Солончак перевезли з узбережжя Ваттового моря

Блоки солончаку викопали в природному заповіднику Peazemerlannen у вересні та жовтні 2023 року. Кожен блок важив від 3 до 6 тонн і містив шар ґрунту завглибшки від 0,4 до 0,7 метра разом із рослинністю.

Серед рослин переважав вид Elymus athericus; також у блоках були види роду Atriplex і Aster tripolium. Їх перевезли закритою вантажівкою на відстань 250 кілометрів до Delta Flume, щоб вітер не пошкодив блоки. Дослідники також контролювали їхню вагу, аби переконатися, що вони не висохли під час транспортування.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Інженер з водних ресурсів Пім Віллемсен пояснив, що подібні умови складно досліджувати в природному середовищі. За його словами, нідерландські дамби проєктують для штормів, які статистично трапляються раз на тисячі років.

Рослинність послаблювала хвилі

У каналі висоту хвиль поступово збільшували з 0,75 до 2 метрів. Надземна рослинність зазнала пошкоджень: після першого циклу хвильового впливу було втрачено 33% її біомаси, а після всього тесту залишилося приблизно 20–25% початкової надземної біомаси. Довжина стебел скоротилася на 47%.

За даними дослідників, солончак був найефективнішим за висоти хвиль до 1 метра, зменшуючи їхню енергію максимум на 50%. За висоти хвиль понад 1 метр послаблення не перевищувало 10%. Автори роботи, опублікованої в Nature, вважають, що збереження та відновлення солончаків можна поєднувати з дамбами й морськими стінами як елемент гібридного берегового захисту.