Росія не може налагодити серійне виробництво Ту-160
Росія вже близько десяти років намагається відновити серійне виробництво стратегічних бомбардувальників Ту-160М, однак результати залишаються скромними. Корупційні справи, затримки з модернізацією заводських цехів, проблеми з постачанням комплектуючих і дефіцит кваліфікованих працівників гальмують реалізацію програми.
Як зазначає видання, генеральний директор компанії «Туполєв» Юрій Абросимов фактично визнав, що найбільші труднощі виникли не під час проєктування літака, а під час відновлення ланцюгів постачання та базових виробничих процесів на Казанському авіаційному заводі.
Підприємству довелося фактично заново відбудовувати виробничу інфраструктуру, яка роками перебувала в занедбаному стані.
Щоб відновити виготовлення великих титанових конструкцій бомбардувальника, завод повернув і повторно налаштував важке обладнання. Зокрема, йдеться про установки електронно-променевого зварювання та спеціальні вакуумні печі. Вони необхідні для обробки центральних балок, на яких тримаються крила змінної геометрії.
Зовні модернізований Ту-160М майже не відрізняється від радянського попередника. Водночас, за даними авторів публікації, близько 80% його систем зазнали змін.
Представники Об’єднаної авіабудівної корпорації заявляли, що застарілі аналогові обчислювальні системи, навігаційне обладнання, засоби радіоелектронної боротьби та керування озброєнням замінили сучасною модульною електронікою.
Крім того, бомбардувальник отримав модернізовані двигуни НК-32.
Однак технологічне оновлення не усунуло всіх виробничих проблем. Як наголошує DefenseRomania, російська промисловість стикається з труднощами під час забезпечення стабільних поставок сировини, заготовок і сучасної електроніки. Ситуацію ускладнюють санкції, які обмежили доступ Росії до західних технологій.
Міністерство оборони РФ ухвалило рішення відновити виробництво Ту-160М ще у 2016 році. Тоді передбачалося, що модернізацію всіх цехів завершать до 2020 року.
Проте, за даними видання, встановлених термінів не дотрималися через кримінальні справи, пов’язані з корупцією та розкраданням коштів, а також затримки з постачанням верстатів. Надалі завод був змушений фінансувати частину робіт власним коштом.
За інформацією DefenseRomania, упродовж 2016–2024 років модернізували лише близько десяти цехів. Останні три почали працювати влітку 2024 року — із запізненням приблизно на чотири роки.
Спочатку в Москві заявляли про плани побудувати 50 нових стратегічних бомбардувальників Ту-160М. Однак, як ідеться в публікації, твердий контракт Міністерства оборони РФ на 2018–2027 роки передбачає постачання лише 10 літаків.
Перший Ту-160М, зібраний з нуля вперше після 1990-х років, здійснив політ у січні 2022 року. Після цього строки постачання неодноразово переносили.
У 2023 році російське військове відомство обіцяло отримати чотири бомбардувальники до кінця року, однак постачання відклали на 2024-й.
У грудні 2024 року міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов знову пообіцяв передати армії чотири літаки — цього разу протягом 2025 року.
Втім, за даними DefenseRomania, до кінця 2025 року російська армія офіційно прийняла лише два бомбардувальники. При цьому не уточнювалося, чи йдеться про повністю нові літаки, чи про радянські корпуси, які тривалий час перебували на консервації та згодом пройшли модернізацію.
Автори матеріалу наголошують, що оновлення цехів і встановлення нового обладнання не розв’язують головної проблеми. Росії бракує інженерів і робітників, які мають досвід роботи зі складними технологіями обробки важких металів. Крім того, підприємство й надалі залежить від постачальників комплектуючих.
За оцінкою видання, нині Казанський авіаційний завод може випускати не більше одного-двох літаків на рік.
Водночас українські удари вглиб Росії продемонстрували, що стратегічні бомбардувальники можуть бути знищені або пошкоджені безпосередньо на військових аеродромах.
Як підсумовує DefenseRomania, за нинішніх темпів виробництва Москва навряд чи зможе найближчим часом швидко компенсувати втрати та суттєво збільшити свій парк стратегічної авіації.
Про це пише видання DefenseRomania.
Нагадаємо, 19 жовтня та в ніч на 20 жовтня Сили оборони України завдали ударів по військових об’єктах російської армії. Під ураження потрапили пункт управління, ремонтний підрозділ, склади матеріально-технічних засобів і місця зосередження живої сили противника в Запорізькій, Донецькій та Луганській областях.
Внаслідок попередніх уражень на території Росії підтверджено пошкодження низки об’єктів паливно-енергетичного комплексу противника. Йдеться, зокрема, про лінійну виробничо-диспетчерську станцію (ЛВДС) «Самара» у Самарській області та газопереробний завод «Астраханский» в Астраханській області РФ.
Нагадаємо, Сили оборони України 2 жовтня та в ніч на 3 жовтня завдали ударів по низці важливих об’єктів російських окупаційних військ. Серед уражених цілей – місце зберігання, підготовки та запуску ударних дронів, пункт управління, переправа через річку та ремонтна база.
Від вечора 29 вересня Сили оборони завдали ударів по важливих військових об’єктах російських окупантів. Серед уражених цілей — склад безпілотників, командно-спостережний пункт та об’єкти забезпечення противника, повідомили у Генштабі ЗСУ.
Оператори 413-го полку СБС «Рейд» уразили російську РСЗВ БМ-27 «Ураган» на тимчасово окупованій території Запорізької області. Удару завдали українські оператори безпілотних систем.
