Кремль переслідує опонентів не лише в Росії — доповідь ООН
Російська влада використовує закони про національну безпеку, щоб переслідувати журналістів, правозахисників, антивоєнних активістів та інших критиків Кремля. Причому тиск не обмежується територією Росії: людей за кордоном можуть оголошувати в розшук, домагатися їхньої екстрадиції та створювати проблеми їхнім родичам.
Російська влада дедалі частіше подає захист прав людини як загрозу державі. За словами Маріани Кацарової, журналістів, юристів, правозахисників, представників корінних народів, ЛГБТ-спільноти та антивоєнних активістів звинувачують у зраді й називають ворогами країни. Кацарова наголошує, що війна проти України та репресії всередині Росії тісно пов’язані. Влада використовує війну як привід для посилення контролю над суспільством, а переслідування критиків допомагає усувати тих, хто відкрито виступає проти її політики. «Репресії всередині країни усунули обмеження для агресії за кордоном. Тепер війна виправдовує посилення репресій усередині країни. Репресії вдома й агресія за кордоном — це єдина політика», — заявила спеціальна доповідачка.
За наведеними в матеріалі даними, станом на вересень 2026 року в Росії 4968 людей зазнали кримінального переслідування з політичних мотивів. Із них 2178 перебували під вартою. Водночас середні строки ув’язнення зросли: якщо у 2021 році вони становили менш як сім років, то тепер сягають приблизно 11 років. Зростає і кількість справ про державну зраду та шпигунство. У 2025 році в таких справах винесли 468 обвинувальних вироків — на 30% більше, ніж роком раніше. А до російського реєстру «терористів та екстремістів» внесли вже близько 22 тисяч людей.
Під тиском опиняються й організації, які документують порушення прав людини. Верховний суд Росії визнав екстремістською організацією правозахисний центр «Меморіал», який отримав Нобелівську премію миру. До цього переліку також потрапила OVD-Info — проєкт, що стежить за політичними переслідуваннями в Росії.
Кремль переслідує опонентів за межами Росії
Окрему увагу в доповіді приділили транснаціональним репресіям. Так називають переслідування людей за кордоном з боку їхньої держави походження. У випадку Росії йдеться про тиск на журналістів, правозахисників, опозиційних діячів та антивоєнних активістів, які виїхали з країни. За словами Кацарової, російська влада використовує для цього не лише погрози та стеження. Серед інструментів — заочні вироки, запити на екстрадицію, розшук через міжнародні механізми та внесення людей до списків «терористів та екстремістів».
Кількість заочних вироків у Росії різко зросла. Якщо у 2022 році їх було чотири, то у 2025-му — вже 157. Окреме занепокоєння викликає використання механізмів Інтерполу. Російська влада може надсилати запити про розшук або домагатися видачі людей, яких звинувачує у злочинах. Якщо такі запити мають політичне підґрунтя, вони можуть створити серйозні проблеми для тих, хто намагається жити за кордоном.
Наслідки можуть виходити далеко за межі судових справ. Інформація з російських списків потрапляє до баз, якими користуються іноземні банки та фінансові установи для перевірки клієнтів. Через це люди можуть зіткнутися з додатковими перевірками або обмеженнями у фінансових операціях. Кацарова також звернула увагу на законодавство, яке посилює тиск на росіян, що живуть за кордоном і критикують владу. За її оцінкою, такі правила обмежують можливості людей брати участь у суспільному житті. При цьому під переслідування можуть потрапляти й їхні родичі, які залишилися в Росії.
Під тиском опиняються навіть діти
Ще один розділ доповіді присвячений мілітаризації дітей у Росії. За даними, наведеними Кацаровою, у російських школах збільшилася частка навчального часу, відведеного на базову військову підготовку. Із вересня 2026 року вона, за наведеними даними, зросла приблизно з 20% до 50%. Крім того, майже 1100 дітей внесли до російського реєстру «терористів та екстремістів». Більшість із них опинилися там після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
У Росії кримінальна відповідальність за низку злочинів терористичного характеру настає вже з 14 років. Це означає, що неповнолітні також можуть опинятися в центрі кримінальних справ, пов’язаних із безпекою та екстремізмом.
ООН закликає притягувати винних до відповідальності
Кацарова заявила, що катування та жорстоке поводження з ув’язненими в Росії залишаються поширеною і системною проблемою. Вона також повідомила, що від 2022 року в місцях ув’язнення померли щонайменше 55 політичних в’язнів. Ще одне питання, на яке звернула увагу доповідачка, — вихід Росії з Європейської конвенції із запобігання катуванням. За наведеними в доповіді даними, він має набути чинності 1 листопада 2026 року.
Кацарова закликала міжнародну спільноту не чекати на політичні зміни в Москві, а вже зараз працювати над притягненням винних до відповідальності. «Притягнення до відповідальності не може чекати на зміну влади в Москві», — наголосила вона. Серед рекомендацій доповідачки — зберігати докази порушень для майбутніх судових процесів, застосовувати принцип універсальної юрисдикції та запроваджувати санкції проти посадовців, причетних до переслідувань.
Вона також закликала держави уважно перевіряти запити Росії про розшук та екстрадицію, а за наявності політичних мотивів — відмовляти в їх виконанні. На думку Кацарової, це необхідно, щоб люди, які втекли від переслідувань, не опинилися знову під загрозою. Доповідь Маріани Кацарової розглянули в межах роботи Ради ООН з прав людини. У ній транснаціональні репресії Росії описані як проблема, що зачіпає не лише права окремих людей, а й безпеку тих держав, де вони шукають захисту. Про це заявила спеціальна доповідачка ООН з питання про становище у сфері прав людини в Росії Маріана Кацарова, представляючи доповідь Генеральній Асамблеї ООН.
Незалежна міжнародна комісія Генасамблеї ООН з розслідування злочинів під час війни в Україні у своєму доповіді звинуватила російські сили у злочинах проти людяності через системні удари по енергетиці, а також класифікувала вербування іноземних громадян до лав армії рф як торгівлю людьми.
Незалежна міжнародна комісія ООН дійшла висновку, що систематичні російські атаки на енергетичну інфраструктуру України є воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
