$ 44.93 € 50.36 zł 11.5
+18° Київ +19° Варшава +24° Вашингтон

У ПАР описали фрагмент черепа Homo erectus віком близько 2 млн років — ScienceDaily

UA.NEWS 08 Жовтня 2026 18:00
У ПАР описали фрагмент черепа Homo erectus віком близько 2 млн років — ScienceDaily

Дослідники в ПАР описали 18 викопних решток гомінінів із головного кар’єру Дрімолен, серед яких є фрагмент черепа дорослого Homo erectus віком близько 2 мільйонів років. Знахідка підсилює докази того, що цей вид існував у південній Африці приблизно на 200 тисяч років раніше, ніж припускали за іншими відомими дорослими рештками, повідомляє ScienceDaily.

Дорослий представник Homo erectus

Рештки походять із головного кар’єру Дрімолен у регіоні, відомому як Колиска людства. Кар’єр відкрили 1992 року та розкопували до 2019 року, однак багато знайдених там скам’янілостей раніше не були формально описані.

Зразок DNH 127 є першою відомою скам’янілістю дорослого Homo erectus із Дрімолена. Раніше на цьому місці знайшли зразок DNH 134, який належав дитині віком від двох до чотирьох років. За оцінкою авторів дослідження, DNH 127 приблизно на 200 тисяч років старший за дорослі рештки Homo erectus із Дманісі в Грузії, датовані близько 1,8 мільйона років тому.

Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.

Зміни у Paranthropus robustus

Серед описаних скам’янілостей також є рештки Paranthropus robustus, який жив в одному ландшафті з Homo erectus. Дослідники вказують, що в проміжку між 2 мільйонами та 1,8 мільйона років тому у P. robustus збільшувалися зуби та розвивалися потужніші жувальні м’язи. Ці зміни пов’язують з адаптацією до змін довкілля і клімату.

Науковці порівняли скам’янілості P. robustus з Дрімолена з рештками віком близько 1,8 мільйона років із печери Сварткранс. За їхніми висновками, зразки з Дрімолена дещо, але суттєво відрізняються. Керівник дослідження Джессі Мартін зазначив, що популяцію з Дрімолена раніше вже вважали достатньо відмінною для виокремлення підвиду P. robustus ukusa, а нові матеріали надають додаткову підтримку такій класифікації.

Дослідження опублікували в журналі Annals of Human Biology. У роботі брали участь науковці з Університету Ла-Троб, Університету Йоганнесбурга, Університету Вітватерсранда та Університету Вашингтона.

Читай нас у
Завантажуй наш додаток