Від нових торговельних маршрутів до ШІ у фінансах: про що говорили на CEE Trade & Treasury Summit 2026

20 жовтня у Варшаві відбувся CEE Trade & Treasury Summit 2026 — міжнародний саміт, присвячений торговельному фінансуванню, управлінню корпоративними фінансами та розвитку бізнесу в Центрально-Східній Європі. У центрі уваги опинилися зміни у світових торговельних потоках, нові інвестиційні можливості, доступ компаній до фінансування та вплив геополітичної нестабільності на міжнародні операції.

Захід пройшов у готелі Regent Warsaw. Його організувала компанія MERGE Events за підтримки Міжнародної торгової палати в Польщі та під патронатом Польської агенції інвестицій і торгівлі. Програма об’єднала представників банківського сектору, промисловості, логістики, міжнародної торгівлі та фінансових технологій.

Головна тема саміту — як змінюється роль Центрально-Східної Європи у світовій економіці та що потрібно бізнесу, щоб скористатися новими можливостями. Учасники розглянули як стратегічні питання міжнародної торгівлі, так і практичні інструменти управління ліквідністю, оцінювання кредитних ризиків і контролю фінансових операцій.

Чому Центрально-Східна Європа стає важливішою

Саміт розпочався з обговорення нової географії грошей, торгівлі та інвестицій. Центрально-Східна Європа посилює свої позиції як регіон для міжнародного бізнесу, логістики та промислового розвитку. Для Польщі це можливість закріпити роль одного з ключових майданчиків, через які проходять торговельні потоки між європейськими та іншими міжнародними ринками.

Під час відкриття виступили член правління Банку національного господарства Польщі (BGK) Ярослав Домбровський і віцепрезидент правління Bank Pekao Лукаш Янушевський. Одним із ключових питань стало те, як фінансові установи можуть підтримувати економічне зростання та допомагати компаніям працювати в умовах зміни торговельних маршрутів і підвищеної невизначеності.

Домбровський наголосив на важливості перетворення Польщі на місце, де компанії можуть організовувати торгівлю, розвивати логістичні операції та знаходити партнерів. Серед пріоритетів BGK він назвав гарантії для фінансування малого й середнього бізнесу, підтримку оборонної промисловості, а також фінансування стартапів, технологічних компаній та інноваційних проєктів.

Це відображає ширшу тенденцію: конкурентоспроможність регіону залежить не лише від вартості виробництва чи географічного розташування. Важливими стають доступність капіталу, якість інфраструктури, передбачуваність фінансових інструментів і здатність швидко адаптуватися до змін у міжнародній торгівлі.

Нові торговельні угоди та зміна міжнародних потоків

Окремий блок програми присвятили торговельним відносинам Європейського Союзу з Індією та країнами Меркосур — південноамериканського економічного об’єднання. Учасники розглядали, як нові торговельні домовленості можуть змінити доступ компаній до закордонних ринків, вплинути на конкуренцію та створити додаткові можливості для експорту й імпорту.

Розширення торговельних зв’язків відкриває перед підприємствами перспективи диверсифікації постачальників і пошуку нових покупців. Водночас вихід на інші ринки вимагає адаптації до місцевих правил, митних процедур, вимог до документів і способів проведення розрахунків.

Для фінансових команд це означає необхідність оцінювати не лише комерційну привабливість угоди, а й пов’язані з нею витрати та ризики. Триваліші маршрути постачання, різні валюти розрахунків і відмінності в платіжній практиці можуть впливати на потребу компанії в оборотному капіталі.

Тому нові торговельні угоди важливі не тільки для експортерів та імпортерів. Вони також змінюють вимоги до банків, страхових компаній, логістичних операторів і постачальників фінансових послуг, які забезпечують міжнародні операції.

Інвестиції в енергетику, будівництво та промисловість

Однією з панельних дискусій стала сесія «Майбутнє будівництва, енергетики та промислових інвестицій у Центрально-Східній Європі». У ній взяли участь засновник і генеральний директор Teoman Corp Мехмет Гьоктюрк Іплікчіоглу, керівник польського підрозділу Kolin İnşaat Мехмет Далкілич, менеджер із продажів і розвитку бізнесу Arkas Logistics Фатіх Алтинсой та директор польського підрозділу CLARITAS Investments Якуб Купцу. Модерував дискусію засновник і генеральний директор VolareVers Аттіла Арда Бешен.

Учасники представляли різні сегменти економіки — від будівництва та промислових проєктів до логістики й інвестицій. Такий склад дискусії відображав взаємозалежність цих напрямів: реалізація великих проєктів потребує не лише капіталу, а й надійних постачальників, ефективних транспортних маршрутів і координації між міжнародними партнерами.

Великі інвестиції в енергетику та промисловість потребують довгострокового планування й значних фінансових ресурсів. На рішення інвесторів впливають вартість фінансування, доступність матеріалів, стабільність ланцюгів постачання та загальна економічна ситуація.

Окрему увагу приділили польсько-турецьким економічним відносинам. За даними, наведеними в програмі саміту, обсяг двосторонньої торгівлі Польщі й Туреччини у 2025 році становив $12,5 млрд. Заявлена мета — збільшити цей показник до $15 млрд.

У дискусії «Торговельні відносини Польщі й Туреччини: стратегічне значення для майбутнього Європи» взяли участь президент TURKPOL Тунч Меріч, торговельний радник посольства Туреччини у Варшаві Джан Берат Озер, засновник і генеральний директор Teoman Corp Мехмет Гьоктюрк Іплікчіоглу, головний експерт із торговельного фінансування BGK Фелікс Кобєрський і представник EKO Konsult та ASE GROUP Хакан Ханер. Модератором також був Аттіла Арда Бешен.

Учасники обговорювали значення економічної співпраці двох країн для європейського ринку та можливості поглиблення ділових зв’язків. Польща й Туреччина мають потенціал для розширення співпраці в промисловості, будівництві, енергетиці та логістиці. Для компаній це може означати доступ до нових постачальників, підрядників і ринків збуту.

Водночас збільшення товарообігу потребує не лише політичної підтримки, а й практичних механізмів фінансування, передбачуваних умов контрактів і надійних логістичних рішень.

Як відкритий банкінг змінює кредитування бізнесу

Однією з практичних тем саміту стало використання відкритого банкінгу для ухвалення рішень щодо фінансування. Цьому питанню була присвячена презентація Малгожати Горень із Kontomatik під назвою «Перевага грошового потоку: використання даних відкритого банкінгу для розумніших фінансових рішень».

Традиційна оцінка кредитоспроможності не завжди дає повне уявлення про фінансовий стан підприємства. Труднощі можуть виникати під час оцінювання молодих компаній із короткою кредитною історією або бізнесів, чиї доходи суттєво змінюються залежно від сезону.

Ще одна проблема — застарілі фінансові дані. Звітність за попередні періоди може не відображати поточної ситуації, особливо якщо підприємство швидко зростає або стикається з різкими змінами попиту. Додаткові ризики пов’язані з недостовірними документами та складністю перевірки інформації, наданої позичальником.

Дані відкритого банкінгу дають змогу отримувати актуальнішу картину руху коштів на рахунках за умови належного дозволу клієнта та дотримання вимог щодо захисту даних. Аналіз регулярності надходжень, структури витрат, сезонних коливань і платіжної поведінки допомагає краще оцінювати реальний фінансовий стан компанії.

Для малого та середнього бізнесу це може розширити можливості доступу до кредитування. Якщо підприємство має невелику історію роботи, але демонструє регулярні надходження та контрольовані витрати, дані про грошові потоки можуть доповнити традиційні критерії оцінювання.

Водночас технології не усувають усіх кредитних ризиків. Фінансові установи мають враховувати повноту даних, зміни в діяльності компанії, її зобов’язання та загальну ситуацію на ринку. Відкритий банкінг є додатковим інструментом аналізу, а не автоматичною гарантією отримання фінансування.

Оборотний капітал і контроль платежів

У межах саміту також обговорювали дебіторську заборгованість, управління оборотним капіталом і фінансування міжнародних операцій. Ці питання мають особливе значення для підприємств, які працюють із відстроченням платежів або залежать від регулярних розрахунків із великими замовниками.

Компанія може мати значний обсяг замовлень і водночас відчувати нестачу коштів для поточних витрат. Причиною стає розрив між моментом оплати матеріалів, виробництва чи доставки та фактичним отриманням грошей від покупця. Якщо затримки платежів збігаються з необхідністю фінансувати нові замовлення, навантаження на ліквідність зростає.

У міжнародній торгівлі ситуацію ускладнюють триваліші строки доставки, валютні коливання та відмінності в платіжних умовах. Тому компаніям необхідно прогнозувати надходження й витрати, контролювати дебіторську заборгованість і заздалегідь визначати потребу в додатковому фінансуванні.

Серед можливих інструментів — кредитні лінії, факторинг та інші форми фінансування оборотного капіталу. Вибір залежить від структури бізнесу, платіжної дисципліни клієнтів, вартості залучення коштів і тривалості операційного циклу.

Ефективне управління ліквідністю дає змогу компаніям не лише покривати поточні витрати, а й використовувати нові комерційні можливості без надмірного фінансового навантаження.

Санкції та геополітичні ризики міжнародної торгівлі

Окрему дискусію присвятили санкціям, експортному контролю та виконанню міжнародних торговельних операцій в умовах геополітичної фрагментації. До панелі долучилися Томаш Влостовський, Роберт Собан, Міхал Томашевський і Роберт Соха. Модератором був Войцех Панек.

Міжнародні компанії змушені працювати в умовах, коли торговельні обмеження та політичні рішення можуть безпосередньо впливати на постачання, розрахунки й вибір контрагентів. Перевірка партнерів більше не обмежується оцінюванням їхньої платоспроможності або ділової репутації.

Компаніям необхідно враховувати санкційний статус контрагентів, походження товарів, кінцевих отримувачів продукції та можливі обмеження щодо окремих операцій. Недостатня перевірка може призвести до затримок платежів, проблем із доставкою або юридичних наслідків. Водночас додаткові процедури контролю збільшують витрати бізнесу та подовжують підготовку міжнародних угод.

Учасники розглядали ці виклики в контексті взаємодії між компаніями, банками та іншими фінансовими посередниками. Для підприємств важливо мати зрозумілі процедури перевірки партнерів, належно оформлювати документи й оперативно реагувати на зміни регуляторних вимог.

У таких умовах управління ризиками стає частиною повсякденного бізнес-планування. Воно впливає не лише на юридичну безпеку компанії, а й на здатність підтримувати стабільні постачання, виконувати контракти та зберігати довіру міжнародних партнерів.

Яку роль відіграє ШІ у фінансах

Цифровізація та використання ШІ стали важливими складовими обговорення майбутнього фінансових процесів. Компанії шукають способи швидше обробляти інформацію, точніше прогнозувати рух коштів і виявляти ризики ще до того, як вони вплинуть на роботу бізнесу.

Автоматизовані інструменти можуть допомагати аналізувати платіжні операції, виявляти незвичні транзакції, оцінювати тенденції доходів і витрат та готувати прогнози потреби в оборотному капіталі. У поєднанні з даними відкритого банкінгу це створює додаткові можливості для фінансового планування.

Водночас упровадження таких рішень потребує якісних даних, належного захисту інформації та інтеграції з наявними системами. Автоматизований аналіз не завжди враховує всі обставини конкретної операції, тому фінансові команди мають перевіряти результати й зберігати контроль над важливими рішеннями.

Для бізнесу цінність ШІ полягає не лише в скороченні часу на рутинні завдання. Технології можуть допомогти швидше помічати зміни у фінансовій ситуації, планувати платежі та оцінювати сценарії розвитку подій. Проте ефект залежить від того, наскільки якісно компанія організувала власні дані й робочі процеси.