Два роки тиші: чому у справі про 37 мільйонів досі немає підозри
Минуло понад два роки і чотири місяці відтоді, як Національне агентство з питань запобігання корупції склало обґрунтований висновок. Агентство встановило, що активи колишнього високопосадовця перевищують його законні доходи на 37 582 621 гривню. Матеріали передали до НАБУ. Агентство повторно перевірило декларацію за 2023 рік і знайшло ознаки двох злочинів, зокрема незаконного збагачення. А підозри немає й досі.
Це підтвердили три офіційні відповіді на запити.
НАБУ написало коротко: розслідування триває, про підозру нікому не повідомлено, рішення про закриття провадження не ухвалювали. Спеціалізована антикорупційна прокуратура відмовилася розповідати про стан справи й послалася на таємницю слідства.
Найкрасномовніше відповіло саме НАЗК. Агентство повідомило, що матеріалів для цивільного позову про визнання активів необґрунтованими до прокуратури воно не надсилало. Прокуратура пояснила, що такий позов тут і неможливий: понад 9 084 000 гривень закон уже вважає ознакою злочину, а не предметом цивільного спору. Тут сума майже вчетверо більша.
Виходить замкнене коло. Цивільний шлях для повернення активів закрито через розмір сум. Кримінальний шлях відкритий формально, але вже довго стоїть на місці. Позов подати не можна, бо справа кримінальна. А підозри, з якої міг би початися суд, немає.

Така тиша ще й юридично зручна. Строки розслідування, які мають стримувати слідство, починають відлік лише з дня повідомлення про підозру. Доки підозри немає, строк не спливає. Провадження може тривати роками без звітів, без рішень і без можливості для будь-кого зовні запитати, що відбувається. Прокуратура прямо нагадала: хто не є учасником, тому нічого не розкриють.
Публічно відомі приклади свідчать, що в інших справах про незаконне збагачення антикорупційні органи повідомляли про підозри, а потім скеровували обвинувальні акти в значно коротші строки. Тут до цього не дійшло навіть після висновку з багатомільйонним перевищенням і довідки НАЗК про ознаки злочину від квітня 2025 року.
Чому так, невідомо. Причини можуть лежати в самій справі, і закон дозволяє слідству їх не розкривати. Але суспільство має право на запитання. Два роки без підозри за такого розміру активів — це нетипово довго навіть за мірками антикорупційних проваджень. А відповіді «таємниця слідства» тут уже замало.
То в чому ж справжня причина такої зручної бездіяльності?
Повну хронологію скандалів ексзаступника Генпрокурора Дмитра Вербицького з Одеси варто прочитати тут.